21 травня науковці України відзначатимуть свій професійний день, а для українського народу це буде 87 день війни.
Сьогодні російські варвари руйнують людські життя, будинки, вулиці, парки, стадіони, історичні пам’ятки. Гинуть діти, гинуть вчителі, гинуть науковці, руйнуються університети й наукові лабораторії...
Ми запланували традиційний тиждень науки в університеті, дещо змінили формат заходів і запропонували нашим провідним науковцям звернутися до своїх колег у ці важкі для нас і для країни дні.
Бо війна — це не тільки гуркіт гармат. У 21 столітті це великою мірою протистояння інтелектів. Наука, як і армія, дипломатія, інформація – є однією з тих сил, що наближають нас до перемоги.
Ділимося їхніми думками.
Станіслав Олександрович Коваленко, доктор білогічних наук, професор кафедри анатомії, фізіології та фізичної реабілітації
Шановні колеги!
Шановні студенти!
У час великих випробувань для України у всіх нас основне побажання і науковців, і всіх громадян нашої держави — це перемога над агресором та подальше відновлення і демократичний розвиток.
Найкраще, як для мене, суть науки охарактеризував академік В. В. Фролькис. Виступ на з’їзді фізіологів України він розпочав молитвою — «Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити. І дай мені мудрість відрізнити одне від одного».
Тому й мої побажання до науковців — стійко приймати труднощі, мужності для їх подолання, мудрості та об’єктивності в здобутті знань.