Професорка кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Наталія Ярмоленко провела онлайн-зустріч до Всесвітнього дня вишиванки.

Наталія Миколаївна є відомою в Україні фольклористкою, вона вже більше 10 років очолює «Музей українського рушника» ЧНУ,  тому  тема науково-просвітницької лекції в межах Тижня науки в університеті про історію українського рушника викликала неабиякий інтерес і зацікавленість аудиторії.

Промовиця познайомила слухачів з багатством й розмаїттям українського тканого та вишиваного орнаменту. Під час заходу говорили про   геометричні (абстрактні) вишивки, генеза яких сягає трипільських часів; рослинні композиції (фіто- та антропоморфні орнаменти, що презентують Дерево Життя, богинь рослинності та людинорослин); міфологічні й орнітоморфні орнаменти, на яких зображені фантастичні птахи в процесі метаморфози (лебеді-змії), птахи-тотеми та декоративні птахи; зооморфна орнаменталістика – тварини (кінь, олень, заєць, білка), а також нечисленні комахи (павук, довгоносик, бджола, метелик), скевоморфні зображення (якір, корона, чаша тощо). Лекторка також акцентувала увагу на особливостях святкових рушників, їх обов’язкову цілісність та закритість візерунку. Особливу увагу було зосереджено на важливості вишитої сорочки та вишиванки в українській культурі:

— Вишитий одяг, найперше, був для людей  як оберіг. Українська мова — це наша вербальна зброя. А мова орнаменту — це наша зображальна зброя, — підкреслила Наталія Ярмоленко.

Присутні на лекції студенти, викладачі дізналися про основні відмінності між жіночими та чоловічими орнаментами. Наприклад, саме жіночі орнаменти використовували для захисту від лихого.

— Справді, вишиванка у 2022 році стала для нас справжнім оберегом вільної людини, — поділилася  студентка філологічного факультету Запорізького національного університету Ірина Бондаренко.

Ірина Захарченко, студентка 2-Вб курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій