21 березня в стінах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбулося пленарне засідання ХХІХ березневої наукової сесії Осередку Наукового товариства імені Шевченка в Черкасах і предметні панелі історичної й історіографічної комісій історико-філософської секції товариства.

Варто нагадати, що Наукове товариство імені Шевченка є найстарішою українською науковою організацією, якій у цьому році виповнюється 145 років. До створення Національної академії наук саме НТШ відігравало роль провідної української наукової інституції. Понад 20 років при Черкаському національному університеті проводить свою діяльність Осередок НТШ у Черкасах, який об’єднує науковців різних галузей знань обласного центру і регіону в цілому.

Відкрив захід голова НТШ в Черкасах професор Віталій Масненко. Він наголосив на значенні діяльності товариства для розвитку української науки, особливо у справі залучення молоді до проведення наукових досліджень.

Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності професор Сергій Корновенко виголосив доповідь «Селянське республікотворення на початку ХХ ст.», у якій запропонував новаторський погляд на проблему реалізації державницького потенціалу українського селянства.

У своїй доповіді професор Юрій Присяжнюк порушив проблему модернізації селянства у поглядах Михайла Коцюбинського. Далі професор Віталій Масненко представив етапи становлення міфологеми «братніх народів», що слугувала інструментом концептуалізації російсько-українських стосунків у совєтській історіографії.

У рамках засідання історичної й історіографічної комісій були заслухані також доповіді професора Віктор Гоцуляка (про сучасні історіографічні аспекти аграрної політики Михайла Грушевського і Української Центральної Ради), доцента Сергія Шамари (про політику пам’яті на Чернігівщині у 1990-х роках та її відображення в культурних акціях), Андрія Касяна (про діяльність волосних старшин Правобережної України на рубежі ХІХ–ХХ ст.), аспіранта Сергія Воробйова, який працює над порівнянням сучасного кіномистецтва Росії та України в контексті політики історичної пам’яті, студента магістратури Сергія Дяжура, який окреслив основні напрями вивчення сучасної історіографії Гетьманату Павла Скоропадського в Україні. Виголошені доповіді викликали жваву дискусію серед присутніх науковців і студентів.

Окремо відбулися засідання філологічної секції, комісії української літератури та правничої секції. За підсумками засідань у секціях і комісіях традиційно буде видрукувано збірник наукових праць.

Кафедра історії України