Цьогоріч виповнюється 70 літ від дня народження знаного освітянина Шевченкового краю, директора навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького, професора, заслуженого працівника освіти України Тимофія Михайловича Десятова. Статтю про життєвий шлях ювіляра опублікувало видання «Черкаський край».

 Народжений у Туреччині

Тимофій Десятов народився 7 листопада 1950 року, а його рідними пенатами стало місто Карс (Туреччина). Туди ще на початку століття разом із родиною перебрався з Закавказзя його дідусь по батькові Андрій Десятов, який займався торгівлею. Тимофій увібрав у себе гени педагога, адже дідусь по матері, також Тимофій, був учителем земської початкової школи. Вчителювала в початкових класах і Тимофієва мама, Катерина Тимофіївна. А глава родини, Михайло Андрійович, став знаним у Карській області підприємцем, орендуючи млини та переробляючи зібране тамтешніми селянами збіжжя.

Тимофій зростав у багатодітній сім’ї, де виховувалося п’ятеро дітей. Батьки були глибоко віруючі люди й своїм дітям прищеплювали християнські чесноти. А ще в родині панував культ книги, й цьому особливо сприяла бабуся Лукерія — велика книголюбка. «Книга відкриває дороги у великі світи!» — неодноразово повторювала вона.

Тимофій, як і його два братики й стільки ж сестричок, були змалку привчені до праці. Адже Десятови мали чималий шмат землі, та й живності не бракувало: коні, корови, вівці, птахи… Так що на дитячі забави часу залишалося обмаль.

Тимофієве шкільне навчання розпочалося в сусідньому місті Хорасан, де була початкова школа з російською мовою навчання. Звісно, школярики вивчали тут і турецьку мову як обов’язковий предмет. Проживав хлопчик у своєї тітоньки Марії. Уже на початках навчання Тимофій виділявся успішністю й допитливістю.

Починав із профтехучилища

Тим часом батьки здійснили давно визрілий намір переїзду на Кавказ, і ця подія сталася в 1962 році. Родина осіла в станиці Приозерній Левокумського району на Ставропольщині. Тимофій продовжив навчання в місцевій десятирічці, став одним із кращих її учнів, учасником і переможцем районних та крайових олімпіад із історії та фізики. Вісім класів закінчив із єдиною «четвіркою» (з російської мови, решта — на «відмінно») й попри наполягання батьків таки завершити загальноосвітню підготовку, подався у м.Грозний, де вступив до профтехучилища №10. Там опанував спеціальність слюсаря, продовжив заняття спортом і став учасником республіканської спартакіади Чечено-Інгушетії з легкої атлетики.

Здобувши перший фах, 19-річний Тимофій приступив до роботи слюсарем об’єднання «Кавсантехмонтаж» (м.Грозний).

Виконував військовий обов’язок на службі в авіаційній частині неподалік м.Черкаси.

У Черкасах зустрів свою долю — Людмилу, що й спонукало його кинути життєвий якір у місті над Дніпром. Упродовж шести років працював слюсарем Черкаського хімкомбінату (згодом — об’єднання «Азот»). Утім, його не полишав намір здобути вищу освіту, тому вступив на заочне відділення філологічного факультету Черкаського педінституту, де здобув фах учителя російської мови та літератури.

Очільник професійно-технічної освіти

Так розпорядилася педагогічна доля, що нова кар’єрна іпостась Тимофія Михайловича сфокусувалася на професійно-технічній освіті, про яку він добре знав не з книг, а з власного життєвого досвіду. У цій царині він пройшов шлях від викладача до заступника освітянського міністра. У 1979 році вже відомого громадською активністю Тимофія Десятова було обрано звільненим головою профкому Черкаського СМПТУ №15, а менш ніж через рік призначено заступником директора закладу. На цій відповідальній посаді він опікувався навчально-виховною роботою, виявив лідерські якості.

У жовтні 1982 року Тимофій Михайлович обійняв посаду директора Черкаського СПТУ №21, де готували фахівців для переробної промисловості (профтехучилищ такого профілю було в Україні лише три). Спираючися на підтримку базових підприємств, молодий очільник зумів створити зразкову матеріально-технічну базу з лабораторіями, кабінетами, тренажерами, модерним устаткуванням. Та, мабуть, найголовнішим було те, що підготовка спеціалістів мала практичний характер і задля цього в училищі функціонувало власне виробництво готової продукції. Досвід управлінської роботи Тимофія Михайловича Десятова отримав схвалення не лише на обласному, а й на республіканському і навіть всесоюзному рівні.

Невдовзі талановитого організатора було запрошено на посаду заступника начальника Черкаського обласного управління профтехосвіти, а після реорганізації в освітянських владних структурах — заступника начальника облуправління освіти. Від серпня 1998 року Тимофій Михайлович очолив обласне освітянське управління, де проявив себе як талановитий кризовий менеджер.

Попри неймовірну зайнятість управлінською роботою, Тимофій Михайлович знаходив час і для наукових досліджень із педагогіки. Відтак, уже від середини 1990-их років на шпальтах масової й наукової періодики почали з’являтися публікації лідера освіти Черкащини. Зрештою, він зосередився на дослідженні близької йому теми профтехосвіти й усебічно вивчав її організацію в Туреччині. Результатом кількарічної пошукової праці в названій тематичній ніші став успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

Тимофій Десятов поєднував управлінську діяльність із викладанням у обласному інституті післядипломної освіти та на кафедрі психології Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького. Слухачам та студентам подобалися лекції викладача, бо поряд із бездоганною теоретичною основою вони мали практичну спрямованість.

Заступник міністра освіти

Управлінські та наукові успіхи очільника освіти Черкащини були помічені в столиці, й у вересні 2003 року тодішній міністр освіти України Василь Кремень запросив Тимофія Михайловича на посаду свого заступника з питань профтехосвіти. Опікуючись діяльністю цієї життєво важливої освітянської галузі, Тимофій Десятов дбав про її якісно вищий ступінь розвитку. З огляду на звуження джерел фінансування, заступник міністра забезпечив залучення іноземних інвестицій, що сприяло суттєвому зміцненню матеріально-технічної та навчально-методичної бази профтехосвіти. Була проведена тотальна комп’ютеризація закладів системи, під керівництвом Тимофія Михайловича спільно з працедавцями та профільними міністерствами осучаснені стандарти профтехосвіти тощо.

Не полишав Тимофій Михайлович і наукової роботи, а логічним підсумком багаторічних дослідницьких пошуків став успішний захист докторської дисертації з питань розвитку неперервної освіти в зарубіжних країнах Східної Європи.

У 2010 році Тимофій Михайлович залишив посаду директора департаменту професійно-технічної освіти МОН України й повернувся до Черкас. Відтоді він пов’язав свою долю з alma mater — Черкаським національним університетом ім.Б.Хмельницького, працюючи тут професором кафедри загальної педагогіки і психології. Викладав майбутнім педагогам надзвичайно важливі для їхнього професійного становлення курси загальної педагогіки, порівняльної педагогіки, культури педагогіки, андрагогіки тощо.

І знову в Черкасах

Враховуючи колосальний управлінський досвід Тимофія Михайловича, ректор Черкаського національного університету Олександр Черевко запросив його обійняти посаду директора провідного підрозділу ЗВО — навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва (до речі, це єдиний такий підрозділ у класичних університетах Україні). Перебуваючи на цій копіткій посаді, Тимофій Десятов забезпечив значне зміцнення навчально-матеріальної бази інституту.

Завдяки організаторському хисту та ініціативності директора ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва постійно знаходиться серед університетських лідерів. Його студенти є неодноразовими переможцями всеукраїнських олімпіад та конкурсів. Предмет окремої гордості Тимофія Михайловича — кафедра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, на якій працюють відомі митці.

Побачили світ понад 200 наукових праць Тимофія Десятова, в тому числі вісім монографій, близько 20 навчально-методичних видань. Усі вони відзначаються високим рівнем наукової новизни й містять практичні рекомендації для застосування в педагогічній практиці. Професор Тимофій Десятов має вагомі результати і в царині наукового редагування; постійно ділиться результатами досліджень на наукових форумах різних рівнів (став співорганізатором чи учасником понад 100 наукових конференцій і симпозіумів).

Під його керівництвом захищено п’ять кандидатських та одна докторська дисертації, а в понад 20 дисертантів він виступав як науковий опонент. А ще очолює спеціалізовану вчену раду з захисту докторських і кандидатських дисертацій при ЧНУ; за час його каденції як голови ради вищу кваліфікацію здобули 26 молодих науковців.

Праця відомого освітянина знайшла гідне пошанування. Зокрема, йому присвоєно почесне звання заслуженого працівника освіти України, відзначено знаками «Відмінник професійно-технічної освіти України», «Ушинський К.Д.», «Відмінник столичної освіти», значком «Відмінник народної освіти», медаллю М.Драгоманова, почесними грамотами МОНУ.

З нагоди ювілею Тимофій Михайлович отримав також почесну відзнаку голови Черкаської облдержадміністрації та голови Черкаської облради»За заслуги перед Черкащиною».

Поважний ювілей професор Тимофій Десятов зустрічає у колі родини. Його дружина Людмила Миколаївна працювала художницею Черкаського шовкового комбінату й нині перебуває на заслуженому відпочинку. Стопами іменитого батька пішла донька Ірина (Лещенко) — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології ЧНУ. Онучка Анжела опановує економічний менеджмент у Ахенському університеті (ФРН), а ще одна онучка Ангеліна навчається у 5 класі Першої міської гімназії.

Григорій ГОЛИШ,

директор наукової бібліотеки ім.М.Максимовича

Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького