Університетська громада висловлює глибоку скорботу з приводу смерті Ганни Романівни Передрій, науковця-методиста, філолога, кандидата педагогічних наук.
Науково-педагогічне співтовариство України знало Ганну Романівну як досвідченого і висококваліфікованого викладача, талановитого дослідника рідного слова, мудрого керівника, авторитетну Людину.
Ганна Романівна родом із Житомирщини. Допитлива сільська дівчина волею жорстокої долі отримала сталінське тавро «доньки ворога народу». Попри це, Ганна Романівна висталила в собі характер сильної жінки, відповідальної і наполегливої, вимогливої і цілеспрямованої, витривалої і працьовитої, енергійної і послідовної, принципової і чесної. Здолавши всі перешкоди, вона зросла до кандидата педагогічних наук, доцента, завідувача кафедри, стала знаною в Україні авторкою шкільних та вишівських підручників і посібників, мудрим селекціонером науково-педагогічних кадрів.
Почесна професорка упродовж 1978–1998 років очолювала кафедру української мови Черкаського педагогічного інституту (пізніше — Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького). За її каденції кафедру неодноразово визнавали кращою в інституті за результатами наукової, методичної та виховної роботи. До цього часу в університеті шанують традиції, започатковані Ганною Романівною.
Вона була автором понад 100 наукових праць, серед яких шкільні підручники та навчальні посібники для студентів. Співпрацювала з ученими лабораторії навчання української мови Науково-дослідного інституту педагогіки Академії педагогічних наук України. Із 1984 року була співавтором підручників з української мови для 5, 6, 7 класів. Нагороджена відзнаками центральних органів влади та регіонального рівня, Черкаського педагогічного інституту, нагрудним знаком «Відмінник народної освіти» та медаллю А. С. Макаренка.
Для багатьох Ганна Романівна перебувала в статусі «учителя вчителів»: вона залишила суттєвий слід в житті кожного, кого навчала і з ким співпрацювала. Багато теперішних працівників кафедр ННІ української філології та соціальних комунікацій — її учні та вихованці.
«Ми схиляємося, Вчителю, перед Вашим ім’ям! Ми низько вклоняємося Вам за Вашу присутність у нашій долі!» — ці прощальні слова вдячності вимовляє в цей день жалоби ціла когорта колишніх студентів, що завдяки благословенню Учителя зросли до кандидатів і докторів наук.
Життєвий шлях Ганни Романівни — це несхибна путь Учителя від Бога, Ученого від Бога, Українки від Бога. Це зразок людської гідності, патріотизму, найвищого професіоналізму. Її смерть — це непоправна втрата для родини та колективу.
У цей скорботний день висловлюємо щирі й глибокі співчуття всім рідним і близьким, усім, хто знав і любив Ганну Романівну.
Світла пам’ять про цю сонячну людину назавжди збережеться в людських серцях, а її ім’я — в історії університету.
Колектив Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій, ректорат, вчена рада, профком Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького