Пандемія коронавірусу черговою хвилею котиться світом і вимагає  нових технічних і організаційних заходів для збереження здоров’я та життя людей. Оскільки основним шляхом зараження є аерогенне розповсюдження, коли віріони SARS-CoV-2 переносяться субмікронними частинками аерозолів фізіологічних рідин, особливе значення набувають бар’єрні засоби захисту.

Промисловість та бізнес сьогодні пропонують велику кількість різноманітних масок, і їхня ефективність стає ключовим фактором захисту.

У 2019 році, в ході щорічної наукової практики студентів-фізиків у навчально-науковому центрі фізико-хімічних досліджень ЧНУ під керівництвом кандидата фізико-математичних наук Ярослава Короля був розроблений мікропроцесорний пристрій контролю низки параметрів навколишнього середовища, зокрема рівня запиленості. Програмне забезпечення приладу створив Євген Загорулько (на той час — магістр ННІ інформаційних та освітніх технологій.

Під час цьогорічної практики в ННЦ фізико-хімічних досліджень була протестована установка для визначення фільтраційних властивостей пористих матеріалів. Основою установки став лазерний сенсор PMS7003, що детектує частинки аерозолю, пилу тощо. Як тестове середовище розробники використали сигаретний дим, що має дисперсний склад (0.01 – 0,3 мкм), подібний до людських аерозолів.  Цей «туман» прокачувався осьовою аеродинамічною системою через випробовуваний зразок, а комп’ютер фіксував вплив матеріалу на концентрацію аерозолю.

Дослідження показали, що найвищу ефективність — понад 90% — мала блакитна медична тришарова маска, щойно придбана в аптеці. Маска від комерційного постачальника мала ефективність фільтрації біля 50%.  Одношарова маска з тканини не показала помітних захисних властивостей.

Керівник роботи, директор ННЦ Ярослав Король зазначив, що дана робота є навчально-експериментальною і її основне завдання — розвиток творчих, дослідницьких навичок студентів-фізиків університету. Створений пристрій може успішно використовуватися для порівняльних оцінок. Стандартизоване тестування масок, згідно з рекомендаціями ВООЗ, проводять за методиками ASTM F2100,  EN 14683 чи еквівалентним.

ННЦ фізико-хімічних досліджень