У світлі Великодні дні доречно розповісти про наукову проблему «Сяйво», яку активно досліджують викладачі та аспіранти кафедри археологіїта спеціальних галузей історичної науки, а також члени студентського археологічного клубу навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії.

У ході детального опрацювання теми вже сьогодні отримано цікаві результати, пов’язані з появою перших паростків християнства в Україні. І не десь, а саме на території сучасної Черкащини, а ще точніше — в межах уславленої протостолиці прадавньої української (антської) держави, — Мотронинському городищі. Його жителі ще у VІ-V ст. до н. е. підтримували активні торгові стосунки з провідними містами-державами Еллади.

Визначну роль Мотронинського городища (як саме столичного) переконливо показав Юрій Павленко у своїй ґрунтовній, суто академічній монографії «Передісторія давніх русів у світовому контексті». Цю концепцію, до речі, поділяв і знаний фахівець, академік Борис Рибаков, якого аж ніяк не можна запідозрити у «місцевому» патріотизмі.

До таких же висновків прийшли і провідні археологи часів незалежної України — Світлана Бессонова та Сергій Скорий, які десятки років віддали розкопкам на території Холодного Яру. Це саме вони змусили наукову спільноту відмовитися нарешті від скіфської атрибуції Мотронинського городища, показавши його генетичну спадковість із напрочуд розвинутою автохтонною (тобто місцевою) землеробсько-скотарською чорноліською культурою.

Отже, вся сукупність сучасних наукових знань про період раннього залізного віку на території сучасної Черкащини свідчить про те, що в так званий скіфський час тут існували вже цілком сталі праслов’янські князівства — «царства».

Про їх економічний, а отже й військово-політичний потенціал промовисто свідчать і останні сенсаційні археологічні дослідження. Чисельні знахідки римських монет на території Холодного Яру добре відомі як науковцям, так і краєзнавцям. У систематизованому вигляді це подано знаною черкаською археологинею Тетяною Нераденко в її академічно оформленому довіднику з археології Черкащини.

Однак, всі відомі знахідки відступили в тінь перед сенсацією 2007 року. Весною, під час оранки в районі села Мельники (Чигиринський район) плугом випадково було піднято на поверхню понад 500 (!) срібних монет та кілька фрагментів (усього декілька кілограмів) масивного срібного блюда римської доби. Всі вони, на жаль, стали здобиччю «чорних археологів». Однак цей епізод добре відомий у середовищі українських нумізматів, як і місце знаходження основної маси скарбів.

Тобто, навесні 2007 року на околицях Холодного Яру на поверхню було піднято справжній «земельний» банк.

Його наявність — ще одне переконливе свідчення про масштабність зв’язків території сучасної Черкащини та прилеглих провінцій Римської імперії, насамперед, Нижньої Мезії, до складу якої входила значна частина українського Причорномор’я.

Але яке відношення викладене має до паростків християнства? Пряме. Сучасній науці добре відомі десятки оригінальних текстів ІІ-VІІІ століття про наявність вже в перші століття християнства не те що окремих громад, але й цілих християнських єпископств. Про це явно свідчить не лише житіє апостола Андрія, але низка знаних текстів, які були написані відомими християнськими авторитетами: Климентом Римським, грецьким філософом Юстином, грецьким же філософом-полемістом ІІ століття Цельсом, римським правником, філософом і теоретиком Квінтом Тертуліаном (160-230 рр.), Евсевієм Кесарійським (260-340 рр.), Кирилом Єрусалимським (315-345 рр.), Йоаном Златоустом (347-407 рр.), Понтієм Павлином (353-431 рр.) та багатьма іншими. Всі вони залишили важливі повідомлення про те, що на території сучасної України перші християни з’явилися вже на зорі нової ери.

Це підтверджують і численні знахідки на території Холодного Яру поховань, здійснених за добре вираженим християнським обрядом вже в ІІІ-ІV столітті. Зведеного каталогу таких поховань, на жаль, не існує, оскільки вони, як правило, були виявлені випадково під час виконання зовсім інших наукових програм. Опрацювання кожного з них — велика клопітка праця, до якої (та чи й тільки до неї), на жаль, «не дійшли руки». Та сподіваємося, що вже невдовзі це буде надолужено.

Те, що в ЧНУ взялися до опрацювання цієї проблеми, є об’єктивно обґрунтованою потребою. Маючи неспростовні наукові факти, ми просто не можемо стояти на узбіччі. Тим більш, що інші українські науковці, та й громадськість, вже працюють у цьому напрямі.

В 2017 році завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЧНУ професор Анатолій Морозов та кандидат історичних наук Андрій Касян, обстежуючи всесвітньо відому археологічну пам’ятку «Кам’яна Могила» на Мелітопольщині, побачили на території заповідника величезний пам’ятний чавунний хрест, який супроводжувався інформацією про те, що він встановлений в ознаку появи тут перших християн ще в V-VІІ столітті!

У нашому ж випадку ми маємо підстави твердити, що перші християни на території Холодного Яру з’явилися ще в другій половині ІV століття. Це було обумовлено жорстокими гоніннями на християн, які розпочалися у 361 році, після того, як імператором було проголошено Юліана Відступника. Останній негайно видав два едикти, якими не те що дозволяв, а зобов’язував кожного громадянина убивати християн без будь-якого суду й слідства! Тож немає нічого дивного, що багато людей, які в попередні роки відкрито сповідували віру в Христа, змушені були шукати порятунку поза межами імперії. Для цього добре підходили знайомі численним торгівцям землі Наддніпрянщини. А серед них із давніх часів вирізнялись її столичні міста і, безумовно, — Мотронинське городище.

Нагадаймо, що ІV-VІ століття — це час чергового розквіту наших земель. Адже саме в ці, хоч і нелегкі, часи тут постала квітуча Держава Антів. До речі, ще в 2001 році викладачі кафедри археології Сергій Корновенко та Анатолій Морозов видали спеціальну монографію, присвячену саме антам.

Викладене — лише передмова до конкретних досліджень можливо навіть першої (катакомбної) християнської каплиці на території України. Це не перебільшення. Про це свідчать документи, які, на жаль, частково втрачені. Однак, і те, що залишилося — вражає.

Ішов лихий для християн 1926 рік. Люто руйнували святині войовничі безбожники. Закривалися і перетворювалися на комори церкви. З них знімали хрести і вилучали богослужебні книги. І сталося ж саме в цей час так, що на території Холодного Яру відкрилося провалля, яке привело до катакомбної церкви ранніх християн. Воно було обстежене, виготовлене відповідне креслення, складено доповідну записку за авторством відомих науковців… Але ж це були часи, коли сотні священників вже йшли по етапу… Вивчати пам’ятку було просто неможливо. Згадаймо, що невдовзі варвари знищили навіть Михайлівський Золотоверхий…

На щастя, документи та координати залишилися. Їх зміст не викликає сумніву: мова йде про саме катакомбну церкву ранніх християн, а не про середньовічну каплицю. Хоч і останнє теж становить значний науковий інтерес!

До речі, спеціальною експедицією Інституту археології НАН України і Черкаського національного університету в польовий сезон 1996 року при дослідженні фундаментів середньовічної (ХVІ-ХVІІ століття) церкви святого Іоана Златоуста під ними було виявлено фрагменти ще більш давнього церковного фундаменту, не виключено… Київської доби!

Ще раз підкреслюємо, наше твердження про появу на території України перших християнських громад саме на території Холодного Яру є об’єктивною, науково доведеною реальністю, а не пересічним проявом місцевого патріотизму. Таким же об’єктивним, на те воля Божа, як те, що саме Черкащина є географічним центром України, як те, що саме Черкащина стала центром її державотворення і духовності — краєм Богдана і Тараса.

Анатолій Морозов,

професор, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки