Є люди, чиє життя далеке від пересічності. Не тому, що вони навмисно прагнуть виділитися з-поміж інших. Ні, вони просто завжди йдуть туди, куди підказує їм серце, сміливо змінюючи одну волю долі на іншу, при цьому постійно відкриваючи ширші горизонти буття. Саме таким є Іван Іванович Кукурудза — доктор економічних наук, професор, академік, упродовж десятиліть — проректор і завідувач кафедри в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, один із засновників ННІ економіки і права. Сьогодні, 16 травня, йому виповнюється 90 років!

Життєвий та професійний шлях Івана Івановича — взірцевий приклад того, як внутрішня вимогливість, наполегливість і невтомність формують справжнього науковця. Народився ювіляр 1936 року в селі В’язовець на Хмельниччині. В ті буремні і надважкі роки діти дорослішали завчасно. Ось і чотирнадцятирічний Іван після семирічки пішов їздовим до колгоспу, адже треба було якнайшвидше допомагати родині. У 1954 році він отримує путівку на будівництво Новоздолбунівського цементно-шиферного комбінату на Рівненщині. Упродовж 1955-1958 років проходить службу в армії. Згодом — завод, профспілкова робота, вечірня школа. Усе це не схоже на біографію сучасного вченого-економіста, і саме тому безцінне: людина, яка знає, що таке різнопланова фізична праця, по-іншому сприймає і розуміє суть економічних відносин — не як абстракцію, а як живу тканину багатогранного людського існування.

Втім, з економічною наукою довелося трохи зачекати… Спочатку було навчання у Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка на факультеті журналістики, адже ще з юності Іван Іванович мріяв про професійний шлях, пов’язаний зі словом. Навчання в університеті закінчив у 1967 році, вже маючи за плечима роки роботи у пресі: від завідувача відділу і відповідального секретаря до заступника редактора районної газети. Саме тоді прийшло розуміння — без глибоких економічних знань неможливо повноцінно осмислювати навколишню дійсність, важливі суспільні явища. Це усвідомлення визначило подальшу долю ювіляра. Як наслідок, черговим викликом долі стала аспірантура на кафедрі політичної економії Київського інституту народного господарства.

Захист кандидатської дисертації відбувся достроково, і перед молодим вченим постав непростий вибір: Запоріжжя чи Черкаси, згідно з розподілом? Завдяки пораді небайдужого товариша перемогла «земля Богдана і Тараса». Отож, у 1973 році Іван Іванович переступив поріг тоді ще Черкаського педагогічного інституту. Переступив, щоб залишатися безмежно вірним йому понад пів століття!

Ці роки вмістили в себе набагато більше, ніж можна вкласти в одну біографічну довідку. Старший викладач, доцент, професор — кар’єрні сходинки, які він долав не поспішаючи, проте невпинно. Докторську дисертацію захистив, маючи навантаження дванадцять годин на день. Було непросто, але зупинятися не у звичці Івана Івановича. У 1987 році став проректором із наукової роботи.

Саме з того часу на цій посаді (упродовж майже 20 років) Іван Іванович зробив те, що визначило обличчя провідного університету Черкащини на десятиліття вперед. Він стояв біля витоків створення класичного університету в Черкасах, розширював аспірантуру, збільшував кількість захистів, залучав студентів до науки, став одним із засновників «Вісника Черкаського університету», у тому числі й серії «Економічні науки», що входить до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»).

А ще було ефективне керівництво кафедрою — спочатку політичної економії, згодом — економіки та міжнародних економічних відносин, яка стала потужним науково-освітнім осередком закладу. На її чолі професор Іван Кукурудза ініціював створення цілої низки інших структурних підрозділів економічного спрямування, а з часом — окремого економічного факультету ЧНУ (предтечі ННІ економіки і права). За понад тридцять років сумлінної роботи на чолі основоположної економічної кафедри університету Іван Іванович не раз організовував та успішно проходив ліцензування й акредитацію багатьох затребуваних вітчизняною економікою спеціальностей. За цей час під його керівництвом виросли покоління фахівців, серед яких десятки кандидатів і докторів наук. Сам професор завжди підкреслює, що найбільша його гордість — це досягнення та успіхи його учнів.

Науковий доробок і визнання Івана Івановича Кукурудзи також вражають масштабом. Це понад двісті наукових праць, десятки монографій і навчальних посібників, більше п’яти сотень публіцистичних статей на найгостріші суспільні теми. Ювіляр — академік Академії економічних наук України (один із її засновників), заслужений працівник народної освіти України, володар грамот Кабінету Міністрів і Верховної Ради України, багатьох інших почесних національних і регіональних нагород. У минулому — також депутат Черкаської обласної ради, де очолював комісію з питань освіти і науки.

Видатна людина, в доробку якої таке насичене наукове й педагогічне життя, могла б обмежитися академічними лаврами. Однак це не шлях Івана Івановича. Окремою сторінкою його життя стала поезія. Десять поетичних збірок — це не хобі і не відпочинок від науки, це інший спосіб думати про найголовніше: про долю людини, про рідну землю, а також про час, сповнений викликів. У поезії ювіляра відчувається той самий інтелектуальний і духовний пошук, що й у його наукових працях, але виражений мовою влучних образів і щирих почуттів.

У 2024 році професор Іван Кукурудза завершив активну роботу в університеті та вийшов на заслужений відпочинок. Та це лише формальність: він і надалі поруч із колегами, адже його щире слово і сьогодні має вагу, а мудрі поради — справжню цінність. Іван Іванович із радістю ділиться життєвим досвідом, підтримує молодих колег та за нагоди бере участь у науковому житті ННІ економіки і права, залишаючись живою легендою й орієнтиром для рідного колективу.

Дев’яносто років – це вік безперечної мудрості, але водночас і проміжний підсумок великого шляху, наповненого непересічним змістом. Шлях від сільського їздового до академіка, від районної газети до міжнародних наукових конференцій, від перших рядків на аркуші до десяти поетичних книжок. І жодного зупиненого кроку…

З ювілеєм, дорогий і шановний Іване Івановичу! Увесь колектив ННІ економіки і права ЧНУ ім. Б. Хмельницького пишається Вами, бажає міцного здоров’я і безмежно вдячний за багаторічну сумлінну працю, кожен наданий Вами урок, а також залишений назавжди слід в історії рідного університету і Черкащини!

ННІ економіки і права