Вони знають історію стародавнього світу, досліджують артефакти трипільської культури, вивчають дипломатичні тонкощі, моделюють зовнішню політику, роздумують над філософськими проблемами буття, формуючи світоглядні моделі. Вони — це студенти навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Детальніше про те, хто навчається в інституті і що вони вивчають, а також про тих, хто навчає, читайте в проекті «Один день із життя інституту, факультету»

8 година ранку. У навчально-науковому інституті історії і філософії розпочалися заняття. Поки студенти набувають нових навичок, ми розмовляємо з директором ННІ, професором, доктором історичних наук Наталією Земзюліною. Вона знайомить із інститутом та розповідає, що підготовка фахівців соціально-гуманітарного профілю в ННІ історії і філософії має давні традиції.

— Інститут історії і філософії — це інтелектуально-іміджевий підрозділ. Тут кожна особистість може реалізуватися через власну інтелектуальну спроможність, креативність, відкритість до нестандартних та неформальних підходів. А суб’єктна модель навчання забезпечує якісну підготовку фахівців. Ми пишаємося, що наші студенти навчаються в авторитетних науковців: Олександра Перехреста, Анатолія Морозова, Анатолія Чабана, Віталія Масненка та інших, — говорить Наталія Іванівна.

Коридорами інституту вслухаємося в археологічні терміни. Зазираємо в аудиторію і спостерігаємо за навчальним процесом майбутніх істориків-археологів. Студентів цієї спеціальності постійно залучають до різноманітних археологічних експедицій. Особливістю таких практик є те, що вони відбуваються не лише на регіональному рівні, а й на міжнародному. Наприклад, нині керівництво кафедри археології на чолі з професором Анатолієм Морозовим планує експедицію до Месопотамії.

Науковці та студенти також мають можливість займатися у Центрі збереження пам’яток архітектури та Центрі дослідження трипільської культури. Ними опікуються молоді дослідники Андрій Касян та Олена Абразумова. Центри на всіх рівнях порушують суспільно важливі питання щодо збереження й охорони пам’яток історії: студенти описують знахідки на території Черкащини й України. Інститут тісно співпрацює з науковцями НАН України. Результатом такої роботи є спільні експедиції. Так, цього літа студенти відчули себе справжніми археологами, досліджуючи надзвичайно багату археологічну культуру Трахтемирова.

Йдемо далі, щоб познайомимося з магістрами, які здобувають кваліфікацію архівознавця. За словами студентів, викладачі приділяють велику увагу практиці навчання. Майбутні архівознавці вивчають документи різних епох, упорядковують, вчаться давати їм нове життя. Окрім цього, попрактикуватися студенти можуть і в архіві Черкаського національного університету. Прикметно, що серед викладачів кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки і кандидат історичних наук, директор обласного архіву Тетяна Клименко.

За дверима аудиторії № 503 тиша. Лише чути голос викладача. Тут викладають предмет «дипломатична консульська служба» для студентів, які навчаються на новій спеціальності «Міжнародні відносини». Майбутні фахівці вивчають особливості дипломатичної служби. Крім цього, вони опановують відразу декілька іноземних мов. Професійні вміння мають можливість удосконалювати і під час закордонного стажування. Так, нині 15 студентів інституту історії і філософії проходять стажування в Польщі. Динаміка комунікацій майбутніх дипломатів вражає: лекції іноземних професорів, вітчизняних політиків, спільні семінари зі студентами-представниками інших держав, що навчаються в ЧНУ, вправи з риторики і незліченна кількість зустрічей та акцій. Усе це дозволяє студентам стати висококваліфікованими фахівцями.

Креативно, творчо, з використанням нових підходів до освітнього процесу проходить навчання у студентів-філософів. Вони разом із викладачами організовують публічні зібрання в бібліотеках, навчальних та музейних установах міста і області.

Першокурсниця Тетяна розповідає, що залюбки бере участь у різноманітних заходах, оскільки під час них можна знайти однодумців і розширити кругозір.

Для тих, хто прагне займатися науковою діяльністю, викладачі пропонують роботу в Соціогуманітарній лабораторії. У межах якої функціонують філософська школа — керівник Павло Кретов і соціологічна школа — керівник Зоя Шевченко. Лабораторія виконує культурно-просвітницьку місію з фіксації та розбудови національної культури.

Цікавою для студентів стала нова ініціатива філософів «Сучасні соціологічні дослідження з використанням новітніх інформаційних технологій». Вони мають змогу порозмірковувати, наскільки актуально мати навички інтерв’юера, дослідити методи соціологічних досліджень та прослідкувати за процесом отримання відповідей від респондента. Процедура здійснюється за допомогою смартфону в режимі он-лайн. Вона передбачає автоматичне опрацювання даних, які поступають відразу на сервер.

Із кожним наступним об’єктом ми все більше зазираємо в «закулісся» ННІ історії і філософії. Нам розповідають, що десятиліттями в Черкаському національному готують майбутніх учителів. Викладачі інституту приділяють велику увагу цьому напряму, оскільки переконані, що вчитель суспільствознавчих дисциплін — це особистість, яка формує світогляд. Креативні види роботи, залучення до спільних проектів із вчителями-практиками, використання інноваційних технологій допомагають студентам глибше пізнати систему сучасної української школи. Цікаво, що значна частина студентів-освітян вже працює і має власні вчительські інтернет-платформи.

Поспілкувавшись із студентами-філософами, вирушаємо далі. У коридорі відчуваємо аромат випічки та готових страв. Тож спішимо на запах і з’ясовуємо, що він доноситься з кафе «Затишок». А й справді, тут затишна атмосфера, смачна їжа, а ще це місце зустрічей студентів ННІ історії і філософії. За кавою вони обмінються враженнями та діляться емоціями.

Обідня перерва завершилася, а ми йдемо на засідання гуртків, у музеї та на зібрання студентської ради.

На базі інституту діє низка різноманітних гуртків. Наприклад, учасники туристичного гуртка під керівництвом доцента Світлани Гальченко мандрують Україною. У програмі таких екскурсій традиційним є не лише відвідання музеїв та пам’яток, а й спілкування з цікавими людьми.

Гуртківці під керівництвом доцента Вікторії Кірєєвої відстежують цивілізаційні процеси європейської культури. Цікавою для майбутніх істориків є науково-дослідна платформа під керівництвом доцента Олександра Овчаренка. Тут студенти вивчають військову історію, аналізують її та проводять історичні паралелі. Особливу зацікавленість викликають творчі проекти студентського гуртка «За лаштунками історії мистецтв» під керівництвом Марини Захарченко та Оксани Пушонкової. Разом зі студентами вони досліджують історію українського та світового живопису в постатях. Результатом роботи гуртків є видання спільних наукових праць студентів і викладачів, нормою стали студентські краєзнавчі та біографічні монографії. А ще з’явилася родзинка — історичне кіно власного виробництва. Автор — студент Олексій Шандра, який є прекрасним прикладом для тих, хто хоче поєднувати навчання з роботою. Саме зараз Олексій в Австрії на творчій майстерні, де готує новий сюжет про «невідомих відомих земляків».

Цікавим є музей Богдана Хмельницького, роботою якого керує професор Віталій Масненко. Тут студенти можуть почерпнути нові знання про гетьмана України і спробувати себе у ролі екскурсовода. У музеї зібрані не лише відомості про Богдана Хмельницького, а й понад 100 цінних експонатів. Наприклад, копії козацьких прапорів та клейнодів, зразки зброї, монети козацької доби, копії картин, малюнків, універсалів, у тому числі за підписом Богдана Хмельницького. Схеми, карти, фото місць битв дозволяють студентам повністю зануритися в козацьку добу.

Популярним не тільки в університеті, а й серед учнів та вчителів Черкаської області є археологічний музей ННІ історії і філософії. Його облаштували самі студенти за допомогою викладачів. Цінні оригінальні експонати, зібрані під час літніх практик-експедицій, щороку поповнюють загальний фонд музею. Наразі археологічна колекція нараховує близько 30 тисяч знахідок і висвітлює історію нашого краю від появи на його території перших людей і до кінця ХІХ–початку ХХ ст.. Показовим є і те, що музеї — це навчальні аудиторії, в яких експонати стають візуальними джерелами та засобами навчання.

Директор інституту Наталія Земзюліна розповідає, що на базі інституту функціонує Центр гендерних досліджень. Саме вона була ініціаторкою його створення. Членкині залучають до роботи як регіональну громадськість, так і всеукраїнську. Участь у зібраннях беруть жінки-політики, бізнесмени, науковці, культурні й громадські діячі, а також студенти. Спільними зусиллями вони намагаються знайти шляхи самореалізації жінок у сучасному суспільстві, вирішити проблему їх доступу до публічної влади і матеріальних ресурсів.

«Окрім роботи в Центрі гендерних досліджень, серед студентів надзвичайно актуальною залишається волонтерська робота. Допомагаємо переміщеним особам, людям з інвалідністю та тим, хто постраждав від насилля», — зазначає студентка, стипендіатка Президента України Інна Виноградова.

Детальніше про волонтерську роботу у межах всього інституту розповідають члени студентської ради ННІ. Щопонеділка вони збираються, аби обговорити актуальні питання та спланувати проведення нових заходів для студентів.

— Ми беремо активну участь у всіх загальноуніверситетських проектах та є ініціаторами власних. У нас три команди КВК, власний дебатний клуб, кінолекторій, наш аспірант Олександр Дубина є фронтменом рок-гурту «Сонце в кишені». На кожному курсі навчаються відомі спортсмени. До прикладу, Віталій Каракай неодноразово ставав чемпіоном України з гирьового спорту і зорганізовував Франкові руханки перед гуртожитками. Важливою частиною нашого життя є благодійність. Уже котрий рік поспіль ми ставимо авторські вистави у дитячому відділенні обласного онкодиспансера, в дитячих будинках, збираємо кошти на допомогу дітям та нашим студентам-військовим на сході України, а їх у нас понад 20 осіб, — розповідає голова студентської ради Дмитро Онищенко.

День у навчально-науковому інституті підійшов до завершення. Ми побачили його жвавим, насиченим, сповненим посмішок та ентузіазму. Переконалися, що тут панує творча атмосфера і завжди відкриті двері для тих, хто бажає розвиватися, досліджувати, вивчати й продукувати нове.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького