19 листопада у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Аграрна історія в Україні: інституційні та методологічні трансформації 1990-х рр. — першої чверті ХХІ ст.».

Його було присвячено знаменній даті — 25-річчю створення нині добре відомого в Україні науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії. Він же (в особі директора, професора Сергія Корновенка) виступив організатором зібрання. Загалом у ньому взяло участь 60 науковців, серед них — провідні історики-аграрники (історики-селянознавці) України з Києва, Миколаєва, Дрогобича, Кам’янець-Подільського, Вінниці, Тернополя, Умані, Черкас та інших міст України.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор університету Олександр Черевко. Він зупинився на історії становлення та значенні діяльності підрозділу для науки й української спільноти загалом, що особливо актуально в умовах відбиття російського повномасштабного вторгнення.

— За ці 25 років зроблено надзвичайно багато. Це результат плідної праці наших науковців ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Вагомий особистий внесок фундатора інституту Анатолія Георгійовича Морозова, директора інституту Сергія Валерійовича Корновенка та всіх, хто підтримує, долучається до роботи.

Особлива подяка Петру Григоровичу Душейку за те, що всі ці роки залишається основним стейкхолдером та грантодавцем цього унікального проєкту.

Теми, які досліджують науковці, надважливі з точки зору нашої ідентичності та прагнень до незалежності. Тим більше сьогодні, коли йде війна, коли Україна ще раз доводить усьому світу, що ми маємо право на існування. Важливо повертатися до архівів і до тієї історії, яка не пишеться у москві. Завдяки функціонуванню НДІ селянства та вивчення аграрної вдається порушувати багато важливих питань, зокрема, дослідити об’єктивну історію Голодомору 1932-1933 років.

Ми всі так чи інакше походимо із селянства або з селянських територій, і добре пам'ятаємо своїх батьків, дідусів, родичів, які поклали життя на становлення і розвиток українського села. Є багато тем, які потребують подальшого дослідження, тому у стратегії нашого університету, безумовно, передбачена підтримка діяльності цього інституту.

Дякую всім учасникам круглого столу, нашим партнерам, представникам Черкаської обласної військової адміністрації, Черкаської обласної ради за підтримку, постійну увагу та сьогоднішню участь у конференції. Дякую Збройним Силам України за можливість проведення цієї зустрічі!

Ректор висловив щиру вдячність дослідникам історії селянства, вручив низку університетських відзнак. Зокрема, члену Наглядової ради університету, знаному меценату науки Петру Душейку, засновнику та першому очільнику інституту селянства Анатолію Морозову, його нинішньому керівнику Сергію Корновенку, Юлії Пасічній та Андрію Темченку.

Олександр Володимирович також вручив відзнаки Національної Академії аграрних наук України – пам’ятну ювілейну медаль «100 років Національній Академії аграрних наук України» – Петру Душейку, Анатолію Морозову, Сергію Корновенку. Колектив науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії був відзначений Почесною грамотою Президії Національної Академії аграрних наук України.

Учасників круглого столу привітав заступник голови Черкаської обласної адміністрації Олександр Шамрай:

— Інститут селянства, який є унікальним для університетів України, чверть століття досліджує розвиток і історію селянства, доводячи, що саме селяни зберегли українську мову, культуру та традиції, які не змогли викоренити ні царизм, ні радянська влада. Створений у 2000 році завдяки Анатолію Георгійовичу Морозову та Петру Григоровичу Душейку, інститут став міцним фундаментом для вивчення ментальності та духовної культури українського селянства, особливо для Черкащини як центру сільськогосподарського розвитку України. Ця робота повинна продовжуватися, адже дослідження селянства не є вичерпним і має бути збагачене новими науковими складовими.

Вітаючи присутніх, в. о. голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко сказав:

— Аграрний сектор, який був, є і залишатиметься основою економіки України та Черкащини, сьогодні розвивається завдяки поєднанню історичних традицій, які вивчає Інститут селянства, з сучасними технологіями — точним землеробством, цифровими системами, безпілотниками та відновлювальною енергетикою. Найголовнішим капіталом залишаються люди, які створюють і розвивають цей напрям. А університет формує нові напрями розвитку аграрної науки, готує фахівців здатних працювати у складних умовах, забезпечує платформу, щоб рухатися вперед.

— Те, що спочатку здавалося «безнадійною справою» — створення Науково-дослідного інституту селянства та журналу «Український селянин» — отримало визнання не лише в масштабах Черкаського національного університету, а й у масштабах України та на міжнародному рівні. Адже історики нарешті заглибилися у вивчення не тільки воєн і завоювань, а й життя людей, які споконвіку займалися хліборобством і тваринництвом, будували свій особливий спосіб життя. Особливо важливим є продовження досліджень найбільш болючої трагедії українського народу — Голодомору 1932-1933 років, який служить застереженням на майбутнє, щоб цинізм влади ніколи не призвів до повторення трагедії, коли мільйони людей втратили життя. Дуже шкода, що до цих тем звернулися занадто пізно, коли багатьох очевидців уже немає, — сказав Петро Душейко.

Директор Державної установи «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», академік Національної академії правових наук України Олена Орлюк у вітальному слові відзначила, що діяльність Інституту, спрямована на охорону і захист української ідентичності, деконцептуалізації ідеологем країни агресора, є важливим складником державної стратегії національної безпеки. Кореспондується з популяризацією культури права інтелектуальної власності. Зокрема, у травні 2025 р., відповідно до чинного законодавства, Університет набув виключних прав інтелектуальної власності та торговельну марку «Сіяч» на позначення Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії.

До вітальної частини круглого столу долучився Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. У своєму виступі він звернув увагу на важливості освітньо-наукового складника у діяльності Інституту, у формуванні новітнього фахового історико-аграрного дискурсу.

Директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак закцентувала на тому, що чільне місце у науково-дослідницькій діяльності Інституту відведено вивченню та поширенню знань з історії Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні. Між Черкаським національним університетом і Національним музеєм Голодомору-геноциду налагоджену тісну співпрацю, укладено відповідну угоду.

У конструктивній атмосфері відбулося пленарне засідання круглого столу. Присутні уважно вислухали доповідь одного з патріархів української історичної науки Станіслава Кульчицького. У режимі онлайн-приєднання він повідав про історію народження всеукраїнського наукового центру аграрної історії в Черкасах, наголосив на найбільш яскравих сторінках його розбудови, відзначив роль фундаторів. Насиченими інноваційними ідеями та узагальненнями, оригінальними робочими гіпотезами були доповіді Анатолія Морозова, Віталія Масненка, Сергія Корновенка.

У другій половині дня відбулися панельні дискусії, присвячені проблемам аграрної історії як наукознавчому феномену та історико-аграрному дискурсу. З доповідями на них виступили В. В. Тельвак (Дрогобич), О. П. Тригуб (Миколаїв), О. М. Федьков (Кам’янець-Подільський), М. В. Бармак (Тернопіль), А. М. Киридон, Р. Я. Пиріг (Київ), Н. Р. Темірова (Донецьк), Ю. С. Степанчук, І. М. Романюк, О. А. Мельничук (Вінниця), Н. А. Ковальова (Дніпро), Н. Р. Романець (Кривий Ріг), В. В. Олянич (Харків), З. В. Священко (Умань), та ін..

Черкаська наукова школа була представлена такими дослідниками як А. І. Касян, Ю. П. Присяжнюк, А. І. Темченко, Ю. Г. Пасічна, І. А. Фареній, К. В. Івангородський, Л. І. Синявська, Н. І. Землюліна, В. М. Лазуренко, Г. М. Голиш, Л. Г. Ліпська, С. І. Гальченко, І. В. Десятников, О. М. Меміш, Ю. М. Михайлюк, Т. Д. Чубіна, Я. А. Федоренко та ін.

Всеукраїнський круглий стіл у Черкасах — непересічна подія наукового життя, що засвідчила реальний внесок істориків-аграрників (істориків-селянознавців) України в розвиток сучасної гуманітаристики, творення нових наукових знань та утвердження цінностей, що зміцнюють стійкість і згуртованість українського суспільства.

Учасники зібрання висловили щиру вдячність організаторам за максимально сприятливі умови проведення форуму в непростих умовах війни.

Також про це — у сюжеті ТРК "Ільдана":

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії