Сесія у розпалі, нервова система студентів — на межі зриву, а викладачі, незважаючи на свята і вихідні, вимагають якісних знань і виконання завдань.
Ми вирішили допомогти студентам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, тому поспілкувалися з різними викладачами на тему сесії. Науковці дали рекомендації щодо відмінного складання їхніх дисциплін, розповіли, що їх дратує у студентах, а що, навпаки, дуже подобається. Щоб отримати цінні знання, які безперечно допоможуть пройти випробування під назвою «сесія» без нервів і перескладань, отримати шматочок позитиву у вигляді щирих побажань від викладачів, — читайте матеріали рубрики «Готуємося до сесії: як отримати "відмінно"».
Свої «секрети» розкриває викладачка ННІ української філології та соціальних комунікацій Людмила Шитик — докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики.
Вона викладає складні дисципліни: «Сучасну українську літературну мову (синтаксис складного речення)», дисципліни спеціалізації («Прикладний синтаксис», «Лінгвістична експертиза»); вибіркову дисципліну «Граматична система української мови в аспекті теорії перехідності» та інші.
«Для бакалаврів синтаксис складного речення – непростий курс, оскільки є підсумком вивчення сучасної української літературної мови, а тому передбачає опору на інші мовні рівні. Один із моїх колишніх студентів казав: "Якщо математика — це гімнастика для розуму, то синтаксис – пауерліфтинг"».
Людмила Володимирівна зізнається, що раніше планка її вимогливості була набагато вищою:
«Нові реалії змінюють усіх учасників освітнього процесу: студенти стали більш прагматичними, викладачі — студентоцентричними. Та й із роками ми старіємо й стаємо добрішими.
Пригадую один повчальний для студентів випадок. У день екзамену я поставила оцінки деяким студентам однієї групи за результатами роботи впродовж семестру, а в наступній групі вирішила цього не робити. Але ж студенти сподівалися, що я зроблю аналогічно, тому й не підготувалися належно до екзамену. Проводжу іспит і бачу, що одна студентка, яка попередньо мала високі результати, не заходить в аудиторію. Виявилося, що вона не повторювала теоретичний матеріал, бо сподівалася на "автомат", а тепер боїться складати екзамен. Я відпустила довчити теорію й наступного дня поставила їй "відмінно"».
Як скласти на «відмінно» у Людмили Шитик?
1. Відвідувати заняття, адже самостійно неможливо опанувати значну частку матеріалу, особливо ті питання, що мають практичне застосування.
2. Виконати передбачений обсяг завдань теоретичного і практичного блоків (завдання до практичних і лабораторних занять, самостійних робіт, модульні контрольні роботи, скласти колоквіуми).
3. Продемонструвати не механічне відтворення вивченого матеріалу, а розуміння його сутності. Навчитися відсіювати несуттєве й акцентувати на важливому, що може мати застосування в професійній діяльності.
4. Виявити сформованість практичних навичок, адже за виконання практичних завдань на екзамені можна отримати 20 балів.
Людмила Володимирівна знає, що студенти перед екзаменом кладуть під подушку конспекти, не миють голову. Але запам’ятовуються вони їй не брудними головами:
«Найбільше пам’ятаю студентів, які чимось виділилися серед інших, продемонстрували креативність, вразили своєю математичною логікою, неординарністю мислення. Відразу вирізняю філологів-математиків, бо вони унікальні (на жаль, останнім часом таких усе менше)».
Сама філологиня у школі любила точні науки:
«У школі я любила геометрію, хімію, то синтаксис став улюбленим предметом саме через його чіткість та логічність. Моделювання структури речення я сприймала як розв’язання задач з геометрії, валентність у хімії екстраполювала на валентність у мові…»
Що відчуває професорка після сесії:
«Іноді відчуваю розчарування від того, що студенти не продемонстрували належного рівня знань і сформованих практичних навичок. Намагаюся бути справедливою до всіх, тому якщо когось «підтягую», то автоматично враховую ці бали й під час оцінювання інших студентів. Але відчуття незадоволення результатами роботи студентів, а отже, й ефективності власної праці, на жаль, не полишає».
Порада від Людмили Шитик:
«Кожен викладач залюблений у свої предмети, а відтак йому неприємно споглядати байдужість студентів до вивчення цих дисциплін. Спробуйте щиро й по-справжньому зацікавитися навчальним предметом і продемонструйте це під час занять і на екзамені».
Синтаксичні побажання від Людмили Шитик:
«Нехай синтаксис вашого життя буде простим, розповідним, окличним реченням. Питальним лише тоді, коли виникають риторичні запитання. Спонукальним – щоб реалізувати нові плани і здійснити мрії. Хай будуть активовані єднальні відношення: поєднуються здоров’я, щастя, любов, гармонія, нехай чергуються удача й успіх, а взаємовиключними й несумісними будуть будь-які негаразди»
Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького