День вишиванки — відносно нове народне свято, яке покликане сприяти єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

У цей день жителі України одягають вишиті сорочки з метою збереження культурної традиції, розвитку і популяризації національної моди. «ВиЧЕрпно» вирішило з’ясувати, яку функцію з давніх часів виконували вишиванки та яке значення вони мають у житті черкащан зараз.

Директорка «Музею українського рушника» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Наталія Ярмоленко розповідає, що вишиванка — це термін XXI століття, який позначає кітчеву сорочку. З давніх часів традиційний одяг виконував функцію захисного оберега.

— Тоді сорочки поділяли на святкові (обрядові) та повсякденні, які не декорували орнаментами. Обрядова сорочка мала велике значення в людському житті, оскільки виконувала функцію захисного оберега, — зауважила Наталія Ярмоленко.

За її словами, найдавніший вид орнаменту — білим по білому. Він потрапив на Черкащину з Київської Русі. Різнилися й орнаменти Лівобережжя і Правобережжя Черкащини. Так, на Лівобережжі шили монохромні (чорні або білі) сорочки без комірчика, а на Правобережжі — поліхромні (чорні, білі, сині) з комірчиком.

— Зазвичай, сучасні сорочки мають квіткові орнаменти маків і фіалок. У наших пращурів такого не було, і тепер орнаменти мають суто декоративне значення. У залежності від віку, жінка одягала різні види сорочок. Дівчата оздоблювали весільні сорочки орнаментами калини та ружі, жінки продуктивного віку — ягідним орнаментом, — наголосила Наталія Ярмоленко.

Детальніше дивіться у відео:

Інтернет-видання «ВиЧЕрпно»