Аутизм — розлад розвитку, який впливає на соціальні навички, комунікацію і поведінку. Попри численні дослідження та зусилля фахівців, люди з розладами аутистичного спектра (РАС) стикаються з неприйняттям і стереотипами з боку оточення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кожна сота дитина у світі народжується з цим розладом. Саме тому, щороку 2 квітня у світі відзначають День поширення інформації про аутизм — щоб підвищити рівень обізнаності про РАС і підтримати інклюзію.

Круглий стіл, присвячений Всесвітньому дню поширення інформації про аутизм, відбувся у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Організували його науковці психологічного факультету та Центру ментального здоров’я.

Захід об’єднав викладачів, психологів, випускників кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації, студентів та фахівців, що цікавляться цією темою. Ректор університету Олександр Черевко виступив з вітальною промовою і наголосив на важливості просвітницької роботи та створення інклюзивного суспільства.

— Черкаський національний університет виконує просвітницьку роль і докладає зусиль, щоб сформувати інклюзивне толерантне суспільство. Людей з проявами аутизму стає все більше. Тому саме ми повинні створювати сприятливі умови для дітей з розладами аутичного спектра та членів їхніх родин. Наше завдання полягає ще й у тому, щоб налагодити просвітницьку роботу у цій сфері. Адже всі в Україні рівні, і завдання профільних закладів вищої освіти, науковців — сприяти становленню цієї рівності.

Психологи переконані, що дорослі й діти з РАС, члени їхніх родин потребують підвищеної уваги. Аутизм, особливо дитячий, це особлива форма сприйняття світу й особливості комунікації. Декан психологічного факультету Олена Куліш наголосила на важливості раннього виявлення РАС:

— Методи, які ми сьогодні обговорюємо, дають нам перспективу дати можливість дітям з такими особливостями розвиватися, бути адаптованими до життя в суспільстві та інтегрованими в нього. З іншого боку, усвідомлення суспільством специфіки дітей з аутизмом дає можливість з розумінням поставитися до їхніх потреб.

Олена Володимирівна переконана, що одним із головних завдань університету, психологічної спільноти є руйнування стереотипів щодо аутизму, які призводять до упередженого ставлення і страху. Підтримка сімей — це теж важливий напрям роботи, адже вони з раннього періоду повинні зрозуміти, чим особливі їхні діти, як із ними взаємодіяти і як їх виховувати. І це дуже важливо для подальшої адаптації такої дитини до життя у соціумі.

Ключовим моментом у забезпеченні розвитку дітей з аутизмом є створення безбар'єрного середовища, яке дозволяє людям почуватися комфортно і рівноцінно. Безбар’єрність — це в першу чергу про комунікацію, спілкування і рівність усіх, незалежно від того, які вони мають симптоми чи діагнози. Це не про підтримку чи особливий статус людей, які мають певний діагноз, це про комфорт і здатність суспільства взаємодіяти з людьми, враховуючи їхні потреби. Про це розповіла регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Вікторія Шепіль. Вона поділилася порадами, як уберегти людину з РАС від стресів і організувати для неї безпечне середовище:

- Правила спілкування: висловлюйтеся чітко й уникайте метафор. Під час розмови тримайте м’який фокус на людині, уникайте прямого зорового контакту. Будь-яку комунікацію варто розпочати з привітання. Щоб створити необхідну для такої дитини рутину, важливо розділяти простір. Має бути зона для сну, ігор, роботи. Кожна зона має бути підписана чи позначена певною наліпкою. Важливо проговорювати й коментувати всі свої дії, це дозволить дитині засвоїти правила, які вкрай важливі для розвитку й комунікативних навичок. Також, в жодному разі не можна ізолювати дитину, закривати від соціуму.

Усе це та ще багато важливих порад викладено у «Довіднику безбар’єрності», який був створений за ініціативи першої леді країни Олени Зеленської. Його презентувала учасникам зустрічі Вікторія Шепіль.

На зустрічі також виступила запрошена гостя, практичний психолог, випускниця ЧНУ Вікторія Стукало. Вона розповіла про АВА-терапію (Applied Behavioral Analysis), яка є одним з методів корекції дефіциту розвитку. Терапія базується на аналізі поведінки дитини, де на бажаних поведінкових реакціях вона фокусується, а небажані мінімізує. Цей підхід допомагає дітям з аутизмом адаптуватися до соціального середовища та сприяє покращенню їхніх навичок.

— Під час терапії на першому місці стоїть дитина — її комфорт, відчуття. Головним аспектом взаємодії є мотиваційне підкріплення. Заохочення можуть бути різні: ігри, вірші, іграшки — все те, що подобається дитині. На перших етапах обираємо предмет чи іграшку, які найбільше подобаються дитині, і вчимо її взаємодіяти, мінятися цими іграшками, а також відкладати їх на певний період часу. Таким чином, дитина починає сприймати, що речі, які вона дуже любить, знаходяться біля неї.

Не менш важливим також є поєднання різних методів корекції, щоб мати якісний результат. Одним із таких методів є нейрокорекція. Нейрокорекція — це комплекс психологічних методів, направлених на розвиток і корекцію функцій головного мозку. Нейрокорекція важлива при будь-яких затримках розвитку людини.

Про те як проходить нейрокорекція, розповіла практичний психолог, нейропсихолог Тетяна Митяй:

— Першим етапом є первинна нейродіагностика, яка дає можливість побачили розвиток дитини, познайомитися з нею і зрозуміти, які навички в неї вже сформовані, а які ні. Далі ми створюємо потенційну індивідуальну програму, за якою ми будемо працювати. Адже кожна дитина в спектрі аутизму є особлива та унікальна. Ми звертаємо увагу на сильні сторони дитини, тому що працюємо саме над тим, щоб покращити їх. Водночас пропрацьовуємо слабкі моменти. Дуже важливо в нейрокорекції враховувати взаємовплив психічного та фізичного здоров'я. Тому ми радимо батькам спочатку розв'язати питання фізіологічного здоров'я, а вже потім давати додаткове навантаження.

Поведінкова терапія і нейрокорекція застосовується не тільки для особливих дітей, а й для звичайних людей будь-якого віку. Залученість батьків у процес підтримки дитини забезпечує гарний відсоток ефективності роботи. Етапи прийняття батьками аутистичного спектра дитини мають багато спільного з тим, що називають «етапами горювання», а саме: «заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття». Про це розповіла кандидатка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації ЧНУ Людмила Бондаревська.

Особливим гостем круглого столу, стала мама хлопчика з РАС Юлія Кривенко. Вона поділилася своїм досвідом особливого материнства. Розповіла про труднощі, з якими зіткнулася її родина:
— У моєму випадку заперечення не було. Я — реалістка, і коли помітила, що у моєї дитини щось не так, одразу звернулася до лікаря. Але тоді, дев’ять років тому, лікар запевнила, що все в нормі. Коли починаєш розбиратися в темі аутизму, розумієш, що навіть фахівці мало знають, що це таке. Я одразу усвідомила: це моя робота, моя місія — зробити все можливе, щоб моя дитина змогла жити в цьому суспільстві. Адже, на жаль, соціум не готовий сприймати таких людей. Не всі школи працюють із такими дітьми. Тому батьки виконують не лише свою роль, а й ролі учителя, вихователя. Освітня система ще не адаптована до таких дітей, тому доводиться шукати власні шляхи, пробувати різні методи, щоб допомогти дитині.

Розповідь була дуже тепло сприйнята всіма учасниками зустрічі. Присутні щиро захоплювалися силою духу цієї жінки й пораділи, коли вона зізналася, що невдовзі вперше поїде зі своїми дітьми на море.

Наприкінці зустрічі до слова долучилася проректорка з освітньо-виховної та іміджевої діяльності Черкаського національного університету Галина Гаврилюк. Її турбувало питання, що університет може запропонувати для родин, які мають недостатньо можливостей та інформації щодо цього питання . Очільниця Центру ментального здоров’я ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Юлія Сіденко відповіла:
— Ми обговорюємо ідею щодо створення мобільних груп психологів, просвітницьку роботу. Наша місія — поширювати інформацію серед цільових груп, доносити її до очільників територіальних громад. Також плануємо використовувати соціальні мережі, зокрема, Yuotube.

Під час круглого столу неодноразово наголошувалося на важливості й необхідності поширювати інформацію про людей із розладами аутистичного спектра. Адже людей, які мають РАС, стає все більше, і суспільство має бути готовим їх сприймати, дати всі можливості для розвитку, навчання і самореалізації таких дітей.

Вікторія Бондаренко, студентка 3-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Пресслужба Черкаського національного оуніверситету імені Богадан Хмельницького