bgb
 
 
 
 
 

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького  триває соціально-психологічний проєкт.

Рівно 82 днів тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго.

За ці дні ми переоцінили багато речей та дізналися чимало нового. Українська нація — міцніша, ніж здавалося. Любов до Батьківщини сильніша, ніж боязнь смерті. Ворог —  не такий вже й страшний, якщо ти справді любиш свою землю.

Ми запропонували нашим викладачам, аспірантам, студентам, працівникам дати відповідь на чотири питання, які наразі хвилюють всіх українців. 

Сьогодні своїми думками з нами ділиться дівчина, яка, як і багато наших співвітчизників, з початком повномасштабного вторгнення прийняла рішення виїхати закордон. Але водночас  це приклад того, як можна продуктивно працювати за  межами рідної країни задля її перемоги у війні проти росії. Студентці 3 курсу факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Дар’ї Загребельній вдається поєднувати виконання обов’язків  голови студентської ради університету, навчання і волонтерство. Тож, про те, як підтримує українців закордоном, що надихає, попри ті зміни, які  війна внесла в життя,  та яку свою мрію хоче здійснити насамперед після перемоги, розповіла у відео.

—  Україна чи закордон і чому?

— Ми з родиною обрали поїхати закордон, тому що вважаємо, що на період війни так буде безпечніше.

— Як війна змінила ваше життя ?

— Раніше я ходила до улюбленого університету, займалась студентським самоврядуванням, гуляла з друзями та рідними містом. Нині в Польщі, волонтерю у вільний від навчання час, допомагаю землякам з продуктами харчування та іншою гуманітарною допомогою.

— Звідки черпаєте сили ?

— Найбільше надихають мене рідні, наш Президент, Збройні Сили України та люди, які не здаються, хоча їм сьогодні набагато тяжче.

— Яку свою мрію хочете здійснити після перемоги?

— Після перемоги найбільша мрія для мене — це повернення додому, до свого студентського життя, до рідних та близьких мені людей.

 

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького