Рівно сто днів тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго. 

На 75-ий день війни у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького започаткували соціально-психологічний проєкт.

У ньому наші студенти, аспіранти, викладачі та працівники розповідають, як війна змінила їхнє життя. Ми вже встигли познайомити вас із тими, хто в Україні і за кордоном роблять усе, аби наблизити нашу спільну перемогу над рашистськими окупантами.

Сьогодні про себе розповідає Денис Дерев’янко. До війни Денис В’ячеславович працював старшим викладачем кафедри освітнього і соціокультурного менеджменту та соціальної роботи і допомагав організовувати вступну кампанію в університеті. Після того, як відповідальний секретар приймальної комісії ЧНУ ім Б. Хмельницького став до лав ЗСУ, Денис Дерев’янко зайняв його місце. Зараз він організовує надзвичайно складний процес вступу 2022 в умовах воєнного стану:

 Україна чи закордон і чому?

— Звичайно, що Україна, адже тут наші батьки, наші дідусі й бабусі, наші родичі, тут наші знайомі.

— Як війна змінила ваше життя?

— Війна насамперед змінила моє життя в тому, що змінилися плани, трохи відкорегувалися цілі, а також змінила у професійному зростанні. Мій попередник, Олександр Сокуренко, який був відповідальним секретарем приймальної комісії університету, з перших днів війни — в збройних силах України. Тому, оскільки я був його заступником, мені випала нагода тепер виконувати його обов’язки.

— Звідки черпаєте сили?

— Мотивація надходить від згуртованості, від того, що об’єднує спільна ціль. Наша країна і наші люди є тим основа, який дозволяє черпати сили кожного дня.

— Яку мрію хочете здійснити після нашої перемоги?

— Хотів би зустрітися з усіма своїми друзями, знайомими, а також разом з ними відвідати кожен регіон України.

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького