Актуальна нині дискусія на тему «Українці — нація, що не читає?» відбулася 23 квітня в квітковому кафе «BOTANIKA». У Всесвітній день книги і авторського права буккросинг-клуб «Freebook», кафедра видавничої справи, редагування і теорії інформації та кафедра журналістика, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зібрали представників творчої інтелігенції та молоді міста Черкаси подискутувати про культуру читання 

Учасники обговорення спробували з’ясувати, чому українці стали менше читати. Так, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології,  60% дорослих українців за рік не прочитали жодної книжки і жодного разу не навідалися у книгарню чи бібліотеку. Не оминули увагою й питань промоції української книги, особливостей перекладу вітчизняної літератури, сучасних реалій цінової політики на видавничу продукцію та майбутнього української книги.

Розпочали спілкування з невеличкого літературного випробування. Модератори — Олена Фесенко та Ярослав Полянецький — запропонували гостям уривки з книг, які вже стали сучасною класикою. Більшість присутніх легко розпізнали всесвітньовідомі романи «Крадійка книжок» Маркуса Зузака та «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері.

Книги чи сучасні гаджети? 

На думку спікерів, однією з причин, чому люди втрачають інтерес до читання класичної книги, є поява новітніх технологій. Кожен смартфон містить у собі ціле розмаїття світів, ще й не забуває нагадувати про нову потенційно цікаву інформацію та й практично не займає місце в сумці. «Як на мене, інтернет все ж призводить до деградації. У молоді з’являється синдром, коли вони бояться щось пропустити. Постійне гортання стрічки і читання лише заголовків призводить до того, що люди поверхово сприймають інформацію і знають менше», — зауважив головний редактор видання «Прочерк», письменник Назарій Вівчарик.

На думку Юлії Кропиви, головної редакторки телекомпанії «ВІККА», важливо зберегти баланс між гаджетами і книгою:

«Для мене книга — це енергія. Її можна притулити до себе, обійняти, насолодитися запахом свіжого друку. Гаджет — це більш грубий, точний, технічний пристрій. Тому дуже важливо зберігати баланс»,— зазначила журналістка.

Натомість головна редакторка газети «Нова Доба» Тетяна Очеретяна наголосила, що ми маємо використовувати ті переваги, які нам дає суспільство, а не відмовлятися від них.

«Будь-які винаходи сприяють нашому розвитку. Ми б не могли отримати скільки нової інформації і знати те, що нам дає можливість знати телефон у руках. Зовсім інше питання, у якій мірі ми ці знання використовуємо і скільки часу «сидимо» в гаджетах», — зауважила Тетяна Борисівна.

Міф про погану книгу

Видавець Юлія Чабаненко впевнена — поганих книг не буває. Адже на кожен видавничий продукт знайдеться свій покупець.

«Словосполученння "погана книга" можна застосовувати тільки щодо якості друкованої продукції», — підкреслює видавець.

Такої ж думки дотримується і Юлія Кропива. Медійниця вважає, що є книжки, орієнтовані на масову культуру читання, а є ті, що спрямовані на окремий сегмент читачів.

На думку Назарія Вівчарика, головне завдання книги — захоплювати і залишати враження у читачів, навіть якщо вона їм і не сподобалася.

Тетяна Очеретяна погоджується, що від постійного читання книг можна дуже втомитися.

— Після завершення навчання в університеті я два років взагалі не могла дивитися на книги. Адже під час навчання потрібно було читати багато різних творів. Якщо у вас є перенасичення від книг, не лякайтеся, воно мине. Просто відпочиньте і потім будете знову, як спраглі, купувати і читати книдки», — сказала редактор.

Студентка спеціальності «Видавничий бізнес і сучасні комунікативні технології», учасниця ГО «Книжковий маестро» Анна Тиха запропонувала присутнім використовувати правило 50-ти, яке винайшла авторка, бібліотекар і літературознавець Ненсі Перл і пояснила його в своїй книжці «Жага читання». Воно допомагає читачеві вирішити, коли потрібно читати далі, а коли дійсно можна відмовитися від прочитання книжки.

Якщо ви безжалісного кидаєте читання на четвертій сторінці чи навпаки безкінечно штурмуєте величезні томи, від яких вас уже давно нудить, спробуйте встановити межу на перших 50 сторінках. Після них ви вирішите, чи приносить читання вам радість. Якщо відповідь «ні», сміливо прощайтеся з цією книгою, вважає книгознавець Ненсі Перл.

Авторка також пропонує наступну методику людям за 50 років. Їм вона радить від 100 відняти свій вік. Отримане число і є кількістю сторінок, які треба прочитати, щоби визначитися з книжкою.

Скільки ми витрачаємо на книги

 Українська письменниця Марія Матіос якось сказала: «Чомусь середньостатистичному українцеві простіше витратити гроші на посиденьки у ресторанах і кафе замість того, щоб піти в книгарню і придбати книгу, яку потім можуть читати поколіннями».

За результатами соціологічного дослідження, яке проводила громадська організація «Книжковий маестро», майже 22% черкащан не витрачають кошти на книжки.

— Усі учасники опитування — це люди, які мають кошти: відвідувачі бібліотек, мої клієнти. Із них менше 100 грн на рік витратили 14 % опитаних, близько 300 грн на рік — 33 %, більше ніж 500 грн — 24 % респондентів. Це залежить не від кількості грошей, а від культурного рівня самої людини, — робить висновок видавець Юлія Чабаненко,

Також видавчиня додає: за якісну книгу справді потрібно платити більше коштів. Піратські відскановані версії найчастіше містять у собі безліч помилок, адже їх не редагує фахівець.

Простір для читання

Особливо активну дискусію серед спікерів та учасників заходу викликала ідея створення в місті книжкового кафе, у якому б охочі мали змогу не лише читати, але й попити каву або чай, чимось посмакувати, провести час із друзями та відвідати цікавий захід.

На думку Юлії Чабаненко, зробити таке кафе реально. Головне — створити вдалу концепцію закладу, «горіти» своєю справою і вирізнятися з-поміж інших закладів. Наприклад, таке кафе можна поєднати з атмосферним книжковим магазином і таким чином зацікавлювати клієнтів.

Із видавчинею погоджується і магістрантка спеціальності «Медіакомунікації» ННІ української філології та соціальних комунікацій Юлія Лех: «У місті має бути такий майданчик, де можна збирати дискусії, проводити презентації, можливо навіть пефоманси. Але це дійсно дуже складно з економічної точки зору, адже потрібно оплатити оренду, купити обладнання, заплатити персоналу тощо. Успіх такого кафе залежить від промоції закладу і від того, наскільки ця ідея сподобається аудиторії».

Майбутнє української книги

Згідно з результатами опитування від ГО «Книжковий маестро», на запитання «Яким буде майбутнє книги?» тільки 10 осіб з 550 опитаних людей не змогли уявити майбутнє книжок. Усі інші черкасці вважають, що друковані книги, хоча і в різних формах, все ж будуть «жити».

Назарій Вівчарик зазначив, що, можливо, у майбутньому навіть існуватиме чорний ринок книжок. У свою чергу учасниця дискусії Тетяна Мироненко висловила гіпотезу про те, що в майбутньому книги перетворяться на елітне видання, придбати яке зможе собі дозволити не кожен.

Із цим погодилася й редакторка Тетяна Очеретяна. На її думку, ресурси дійсно швидко вичерпуються: «Прийде час, коли не буде можливості робити папір. Звичайно, можливе винайдення нових методів і технологій його виготовлення. Але наразі всі тенденції ведуть до того, що книга стане елітною».

За словами волонтерки та активістки Олени Гаврильченко, друковані книги існуватимуть до того часу, доки будуть жити ті люди, які хочуть їх читати і вважають неодмінною частиною власного життя!

Яскравим враженням і завершенням заходу стала призова лотерея, переможці якої отримали подарунки — книгу «Керрі» Стівена Кінга, збірку поезій Ганни Клименко-Синьоок, доцента кафедри української літератури та компаративістики ЧНУ «Відчувати на дотик грозу», видання «2300 вибраних мудрих думок про книгу і читання», яке упорядкував директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ Григорій Голиш, а також спеціальні призи від квіткового кафе «BOTANIKA».

На завершення організаторка та ідейна натхненниця культурної дискусії «Українці — нація, що не читає?», викладач кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації, керівник буккросинг-клубу «Freebook» ЧНУ ім. Б. Хмельницького Людмила Солодка подякувала спікерам та гостям заходу за активне обговорення та підтримку культурної ініціативи:

— Цими днямии святкують Всесвітній день книги і таким чином популяризують книгу і читання. Я дякую всім, хто погодився взяти участь і підтримав нашу книжкову авантюру. Це новий формат для нашого міста. Я впевнена, що книги «житимуть», адже майбутнє за тими людьми, які думають і читають!

Микола Максьома, магістрант спеціальності «Медіакомунікації» ННІ української філології та соціальних комунікацій