Науковці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького повертають історії рідного краї забуті імена. Завдяки їхній праці у Золотоноші з’явилася меморіальна дошка Михайлу Злобинцю — культурно-освітньому, громадському та політичному діячеві доби Української революції 1917–1921 років, поету, бандуристу, педагогу.
Поверненню і пошанування незаслужено забутого імені сприяли професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лариса Синявська та професор Київського університету харчових технологій Оксана Силка. Обидві — випускниці історичного факультету ЧНУ.
Підсумком їхньої дослідницько-пошукової роботи стала книга про Михайла Злобинця «Бандури пісня недоспівана…». У 2018 році видання відзначене обласною краєзнавчою премією імені Михайла Максимовича. Лауреатки виступили з ініціативою коштом премії виготовити і встановити меморіальну дошку на приміщенні школи у Золотоноші, де Михайло Злобинець учителював.
Пропозиція знайшла підтримку в Черкаському національному університеті, обласній організації Національної спілки краєзнавців України, була розглянута і підтримана сесією Золотоніської міської ради. Фінансову допомогу для оплати матеріалів надав тодішній народний депутат України Владислав Голуб.
Автор меморіальної дошки — заслужений художник України, голова обласної організації Національної спілки художників України, викладач Черкаського національного університету Іван Фзер. Митець на безоплатній основі виготовив і встановив пам’ятний знак.
На відкриття прибули міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський, представники громадськості міста і району, керівники творчих спілок. Делегацію від Черкаського національного очолив ректор Олександр Черевко.
— Михайло Злобинець поплатився лише за те, що хотів чути і творити українську пісню, жити в своїй державі, розмовляти своєю мовою. Він поклав життя на вівтар свободи, щоб ми сьогодні продовжували далі будувати Українську державу. Тому так важливо сьогодні увічнити пам’ять про нього. Це робота навіть не для сьогодення, а на майбутнє. Дякую тим, хто доклав зусиль до цього — місцевій владі Золотоноші, науковцям, благодійникам. Адже людина живе стільки, скільки живе пам’ять про неї, — зазначив Олександр Володимирович. — Наші науковці, краєзнавці постійно проводять дослідження, вивчають документи, піднімають архіви, знаходять постаті, про які треба знати і писати. І робота Лариси Синявської і Оксани Силки — приклад такої самовідданої пошукової праці.
Цього дня біля колишньої чоловічої гімназії в Золотоноші, де працював Михайло Злобинець, пролунало ще багато слів про нього. Міський голова Віталій Войцехівський, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Черкаського національного університету Василь Мельниченко, директор університетської Нукової бібліотеки імені Михайла Максимовича, краєзнавець та історик Григорій Голиш, голова обласної організації Національної спілки художників України, заслужений художник України Іван Фізер, голова обласної організації Національної спілки журналістів України, головний редактор газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська ділилися своїми думками та дякували діячам минулого й сучасності за національно-патріотичну позицію та небайдужість до історії рідного краю. А Лариса Синявська та Оксана Силка презентували бібліотекам Золотоноші книгу власного авторства про видатного земляка.
— Ми починали дослідження з маленької заміточки в газеті. Дякую всім, хто нам допомагав — від бібліотеки до архівів, від звичайних діячів громадських організацій до професорів. Передаю вдячність до Канади, до міста Торонто пану Віктору Мішалову. Саме його дідусь, якого навчав Михайло Олександрович, залишив спогади про нього.
Відкриттям цієї дошки я хочу вшанувати всіх, хто відстоював наше право бути українцем на своїй землі, — сказала Оксана Силка.
Усі учасники урочистого мітингу поклали квіти до меморіального знака.
https://cdu.edu.ua/news/zavdyaki-naukovtsyam-ta-vipusknikam-chnu-vstanovleno-memorial-nu-doshku-mikhajlu-zlobintsyu.html#sigProId0ed2d14599
Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького