Делегація Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на чолі з ректором Олександром Черевком взяла участь у конференції з нагоди 40-річчя роботи Трипільської експедиції. Заходи відбувалися на базі Державного історико-культурного заповідника  «Трипільська культура» у селі Легедзине.

Попри пандемію, в  Легедзиному зібралося товариство  людей, яким небайдужа історія України. І знаково, що серед цих людей — меценат Бертран Кост, віце-президент благодійного фонду «Search Foundation» (США), що 20 років із 40 фінансує роботу Трипільської археологічної експедиції Інституту археології НАНУ.

Обласну і районну владу представляли перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко, заступник голови Черкаської ОДА Роман Карманнік, голова Звенигородської районної ради Сергій Струк, голова Звенигородської РДА Юрій Піковський.

Серед учасників — багато видатних українських науковців. Це і співробітники Інституту археології НАНУ під керівництвом кандидата історичних наук Олексія Корвіна-Піотровського — керівники розкопок Дмитро Черновол та Едуард Овчинников, і історики ЧНУ — Анатолій Морозов, Андрій Касян, які представляли Центр дослідження трипільської культури ЧНУ. Долучені до процесу і студенти Черкаського національного, які вже кілька років поспіль на базі Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» проходять археологічну практику. Директор заповідника Владислав Чабанюк входить до Наглядової ради ЧНУ. Спільно з науковцями Черкаського національного він порушував питання про створення національного заповідника «Трипільська культура» та внесення пам’яток трипільської культури, знайдених на Черкащині, до світової  спадщини ЮНЕСКО.

Ця діяльність є продовженням розпочатої свого часу Олександром Черевком роботи з відтворення, охорони історико-культурних пам’яток Черкаської області. Саме за його підтримки на Черкащині було створено державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», відкрито музей в селі Легедзине, що на Тальнівщині.

— Вважаю конференцію в Легедзиному справді історичною. Адже за 40 років змінилося надзвичайно багато, а дослідження трипільської культури тривають і розвиваються. Важливо, що нині в Україні розблоковано законодавчо можливість оформити землі національно-культурної спадщини, що не було можливим раніше.

Університет зі свого боку докладає усіх зусиль для її подальшої популяризації. З цією метою він виступив ініціатором представлення трипільських пам’яток на номінацію всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у  2018 році за участю представників Національного комітету ІКОМОС — Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць відбувся круглий стіл «Кукутень-Трипілля: шлях до ЮНЕСКО».

Зараз треба активізувати рух до ЮНЕСКО, музеєфікувавши частину протоміста на території між селами Тальянки і Легедзине, що підвищить рівень діючого музею до світового.

Це необхідно в першу чергу для української історичної науки та для розуміння нашого місця у всесвіті. Вдумаймося: археологічні розкопки підтверджують, що 6 тисяч років тому на цій землі, як і сьогодні, займалися землеробством.

Тому маємо нагоду ще раз показати нашим північним сусідам, що їхні твердження «нас там нет, а вас тут не было» виглядають просто нікчемними, — зазначив Олександр Володмирович.

Отримані на сьогодні переконливі наукові результати, дуже вигідне географічне розташування цілої групи великих протоміст, які мовби спеціально нанизані на реконструйовані в рамках програми «Велике будівництво» автомагістраль Н-16 Черкаси-Умань і далі Вінниця-Львів та знаходяться в 20 хвилинах їзди від автобану Київ-Одеса, за словами істориків ЧНУ,  просто вимагають належної музеєфікації цих безцінних скарбів.

Досвід подібної роботи, наголосив Олександр Черевко, на Черкащині є, причому роботи дуже успішної.

Адже ще в 2004-2008 роках було динамічно музеєфіковано садибу Богдана Хмельницького в Суботові, що чудом збереглася — підвальне приміщення сторожової вежі родинного маєтку гетьмана. Цей втілений на світовому рівні об’єкт є нині справжньою родзинкою Національного культурного заповідника «Чигирин».

З метою запозичення сучасного світового досвіду у цій справі у 2019 році завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, професор Анатолій Морозов та керівник Центру археологічних досліджень університету, кандидат історичних наук Андрій Касян здійснили візит до Туреччини, де познайомилися з усіма тонкощами музеєфікації подібних масштабних об’єктів, зокрема Гебеклі-Тепе.

До речі, за тиждень до їхнього приїзду, експозицію прадавніх храмів урочисто відкрив особисто президент Туреччини Реджеп Ердоган.

— Думаємо, що патріотична ідея сповна використати скарби нашої минувшини близька серцю кожного патріота України. Ми переконані, що завдяки спільним зусиллям науковців, представників влади, меценатів та власне усіх громадян України вона неодмінно буде втілена у життя, — вважає Анатолій Морозов.

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

ННІ міжнародних відносин, історії та філофії