Напередодні сторіччя Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького інформаційне агентство «Нова Доба» розпочинає новий проєкт, присвячений спогадам студентів про навчання в закладі вищої освіти.

Про навчання на «Журналістиці», навички тайм-менеджменту та звичку до всіх труднощів ставитися з гумором розповідає випускниця ННІ української філології та соціальних комунікацій, а нині журналістка та телеведуча новин «Сьогодні» у будні о 23:00 на каналі «Україна» Юлія Галушка.

— Пригадайте, що найбільше запам’яталося у період навчання у Черкаському національному?  

— Я зараз, напевно, відповім неочікувано як для інтерв’ю про виш, але запам’ятався мені постійний сміх. У нашій дівчачій групі (хлопець був усього один — привіт, Серьожко Бачеріков) весь час було чути вибухи сміху. Зараз розумію, що будь-яка проблема під час обговорення на перервах втрачала драму і ставала приводом посміятися, по-доброму покепкувати. Ми були дуже дружні і я точно знала, що ми у своїй «Ж»-групі – як за кам’яною стіною. Тут захистять, розрадять, порадять, підтримають, підштовхнуть. А ще — усі 5 курсів навчання я поєднувала з роботою на черкаському телебаченні, тому роки з 2002 по 2007 зараз здаються постійним бігом і цейтнотом.    

— Чому обрали для навчання цей навчальний заклад? 

— У 2002-му — у рік мого вступу — у ЧНУ якраз відкрилася спеціальність «Журналістика» — уперше її виокремили, від’єднали від української філології. Саме це стало вирішальним фактором, бо я не бачила для себе іншого майбутнього, крім журналістського. Хоча надалі філологічна складова у генах наших викладачів і їхня боротьба за чистоту нашого мовлення стала дуже корисною в роботі — я пишаюся своїми знаннями української мови і тішуся, що у підготовці до ефірів залишаю мало роботи літературним редакторам.

— Які знання, уміння, навички, здобуті під час навчання, згодилися в житті чи професійній сфері?   

— Мені пощастило практичні знання тележурналіста здобувати одночасно з теоретичною базою в ЧНУ. У постійній біганині між університетом і роботою я навчилася тайм-менеджменту, розвинула суперсилу не спати ночами, складаючи проєкти (тоді здавалося, що на дипломі ці пригоди скінчаться, але виявилося, що і в дорослому житті робота може застати у будь-який час доби). А також прищепила собі звичку до всіх труднощів ставитися з гумором.    

— Ваші побажання Альма-матер до 100-річчя!  

— Іти в ногу з часом і студентами, встигати за прогресом і впроваджувати найкраще в освітній процес. Гарного фінансування і оновлення матеріально-технічної бази. Та нових цікавих спеціальностей, випускники яких зможуть гідно відповідати викликам сьогодення.    

Спілкувалася журналістка «Нової Доби» Олеся Зінченко