Директор ННІ економіки й права Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор економічних наук, професор Євген Кирилюк поспілкувався з кореспондентами «Нової Доби» про один із найважливіших аспектів розвитку нашої держави — розвиток економіки України.

Адже міцна економіка —  це міцна держава та міцні Збройні Сили. Кожен має тримати свій стрій та фронт, бізнес має працювати та розвиватися попри все. Цим інтерв’ю медійники розпочали цикл публікацій із науковцями, громадськими діячами та бізнесменами під назвою «Черкащина: економічний фронт».

Євген Кирилюк про вагомість цієї теми:

— Ми знаємо, що всі війни вигравали шляхом науково-технічного прогресу, а результатом цього були інновації, які неможливо впровадити без фінансів. Тому й зараз у російсько-українській війні дуже важливо приділяти увагу новітнім продуктам, особливо у військовій сфері, економічному й суспільному житті. Аби ці галузі ефективно розвивалися, безумовно, потрібні інвестиції. Повномасштабне вторгнення позначилося на багатьох сферах національної економіки: промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі, управлінні. Передусім з України, за різними оцінками, виїхало 7 мільйонів громадян, із-за кордону повернулося 2 мільйони, а ще 5 досі перебувають в інших країнах. Тут є простий складник: якщо ми хочемо сприяти перемозі, то повинні працювати й витрачати кошти у своїй країні, аби зростав валовий внутрішній продукт України, а не інших держав. Наприклад, якби 2 мільйони людей приїхали додому і кожен протягом місяця витратив 5 тисяч гривень, то ВВП України за цей період зріс би до 10 мільярдів гривень. А за рік становив би 120 мільярдів гривень. Отже, через те, що українці виїжджають за кордон і витрачають гроші там, «підживлюється» чужа економіка. Найперше, що має зробити влада — створити всі умови, аби громадяни поверталися в Україну, працевлаштовувалися та нарощували споживчий ринок. Економічний фронт є одним із ключових, бо без нього не буває перемоги.

Інший складник: ми повинні підтримувати ті драйвери розвитку економіки, що сприятимуть стійкому економічному зростанню та покращенню військово-промислової галузі. Тому варто приділяти увагу освіті й науці, аби досягнення в цих напрямах дали змогу внести корективи в сучасні технології, а від окремих процесів відмовитись, замінивши їх іншими. Також необхідно визначитися з векторами фінансування та запровадити новітні розробки, що даватимуть потрібний ефект протягом короткого періоду. Відповідно до статистики виконання місцевого бюджету та звітів з виробництва, економічна діяльність на Черкащині не надто послабилась не порівняно з іншими регіонами. Ми приймаємо багато внутрішньо переміщених осіб, а серед них і підприємців, які реолокують виробництва. Тому органи місцевого самоврядування повинні створити належні умови для розвитку малого й середнього бізнесу в області. Тоді підприємці будуть зацікавлені в організації діяльності на Черкащині і створюватимуть робочі місця. Ще одним аспектом, на якому варто наголосити, є вдосконалення нашої податкової системи. На загальнодержавному рівні розглядають кілька варіантів, аби вона стала ефективною. Ще в 2018 році з’явилася ідея введення податку на виведений капітал. Якщо підприємець реінвестує прибуток у бізнес, то це не оподатковується. Введення податку на виведений капітал передбачає, що бізнес може вкладати кошти в розвиток своєї компанії. Тобто прибуток, отриманий підприємством, не обкладається податком (25%) до тих пір, поки він не виплачується власникам у вигляді дивідендів. Найбільш очевидною перевагою є створення стимулів для ділової активності та залучення більшої кількості інвестицій.

У ЧНУ імені Богдана Хмельницького є багато векторів для проведення наукових досліджень. Нині ми вивчаємо аспекти розвитку біоекономіки, що стосуються органічного виробництва й застосування сучасних біотехнологій у співпраці з «UKRAVIT». Науковці здійснюють економічне обґрунтування щодо впровадження цих технологій. Зокрема, розробляють економічні рішення (виробництво, розподіл, обмін, споживання, заощадження та інвестування ресурсів) щодо реалізації проєктів енергоефективності і твердопаливних котлів. Нещодавно ми побували в Трахтемирові та Бучаку, де опрацьовують проєкт розвитку гідкроакумулюючої ГЕС. З точки зору економіки це ідея «минулого», а особливо є недоцільною в умовах війни. Зараз найбільш актуальною є галузь «зеленої» енергетики, що буде стійкою до військових впливів. Ідеться про розвиток мережевої системи, коли держава стимулює встановлювати на будинку сонячні панелі та вітряки. У цьому разі окупантам доведеться ударити по всьому приватному секторі, аби знищити енергетику. Ми бачимо, що на півдні дуже багато зруйнованих промислових електростанцій на сонячних батарей, а тому повинні розвивати це в Черкаській області. У нас є технологічні напрацювання та обрахунки економічної ефективності, що стосуються проєктів зеленої енергетики. Ми обґрунтовуємо, чи доцільно вкладати в них інвестиції, які вони мають бути та обраховуємо термін окупності. Також в нашому університеті здійснюють економічний супровід військових розробок. Зокрема, щодо позиціювання безпілотників. Головне те, що ми маємо бути вдома і тримати економічний фронт, аби наблизити перемогу.

Джерело: «Нова Доба»