Про явище двомовності та бажання іноземних студентів вивчити українську мову йдеться у матеріалі інформаційного агентства «ВиЧЕрпно».
Професор, завідувач кафедри українського мовознавства та прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Ганна Мартинова окреслила проблему двомовності в світі та в Україні загалом.
— Хоча сама по собі двомовність, тобто вільне володіння населенням країни двома мовами, явище загалом позитивне. Це збагачує мовця, уможливлює осягнення надбаннями двох культур, якщо людина справді є білінгвом, тобто і мислить, і вільно спілкується двома мовами, — коментує Ганна Іванівна
В Україні ж проблема двомовності, зокрема російсько-української, болісна, пов’язана з нав’язуванням російської мови як другої державної й не має нічого спільного з рівноправним функціонуванням двох мов.
— Виникнення двомовності на теренах України зумовлене колонізаторською політикою держав, у складі яких вона перебувала тривалий час (російсько-українська на сході та в центрі, українсько-польська та українсько-угорська — на заході). Унаслідок цього етнічні українці ставали «донорами» для носіїв панівної мови, а через деякий час і змінювали свою етнічну належність.
У деяких країнах світу дійсно населення користується двома мовами, і для них це нормальне явище, оскільки воно зумовлене чи то історично (територію країни заселяли етнічно різні народи), чи то державна мова віддавна займає міцні позиції й щодо її обов’язковості у визначених сферах життєдіяльності суспільства не виникає жодних сумнівів, — пояснює професор.
В Україні російсько-українська двомовність, чи, об’єктивніше, послуговування російською мовою в офіційно-діловій, професійній сферах, а українською — переважно в побутовій, — була нав’язана панівною мовною політикою піднесення ролі російської мови як засобу міжнаціонального спілкування.
— Така «двомовність» позбавляє українську мову права бути державною та функціонувати в усіх сферах життя суспільства. Українські урядовці повинні провадити гнучку мовну політику, забезпечувати мовні потреби носіїв інших мов, зокрема, в місцях їхнього компактного проживання, однак, передусім, дбати про виконання державною мовою її функцій у законодавчій, судовій та виконавчій гілках влади, в освіті, культурі та в армії й надавати їй можливість стати засобом міжнаціонального спілкування в Україні, — переконана Ганна Іванівна. — Тільки міцні позиції української мови в державі Україна уможливлять явище двомовності.
У сучасній Україні зміни щодо зміцнення позицій української мови були зроблені на рівні держави. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». І хоч він викликав чимало суперечок і політологи вже прогнозують чимало правок до нього, все ж таки це перший крок, яким знову ж таки регламентується, що «вище керівництво державою, депутати, офіцери, працівники центральних органів влади, навчальних та медичних установ тощо зобов’язуються вільно володіти українською мовою». Однак володіти рідною мовою, демонструючи це під час виконання своїх професійних обов’язків, вище перераховані персони зобов’язані і зараз. І як тут не дивуватися, і навіть не захоплюватися іноземцями, які прагнуть вивчити українську мову.
Студент ЧНУ ім. Б. Хмельницького Алнаас Алсааді приїхав до Черкас з міста Рас Ланов в Лівії. Під час навчання в університеті він здобуває спеціальність перекладача німецької мови, оскільки в рідній країні багато іноземних мов просто не викладають, хоча освіта й безкоштовна.
Про нашу країну лівієць дізнався з Інтернету та розповідей дядька, який також уже певний час проживає в Україні і багато розповідав племіннику про нашу державу. Черкаси Алнаас Алсааді обрав, бо це спокійне місто, комфортне і компактне, з хорошими людьми. Побував Алнаас і в інших містах України — Одесі, Львові, Рівному, і, звичайно, Києві.
Українську мову хлопець почав вивчати, вже коли приїхав до нашої країни.
— Мені дуже у вас сподобалося, — сказав студент. — Тому вирішив: якщо вивчу вашу мову, більше дізнаюся про країну.
Нині знання Алнааса з української мови ще не достатні, щоб вільно нею спілкуватися. Однак комунікувати без перекладача він цілком може і продовжує вдосконалювати свої знання. Робить це самостійно, користуючись онлайн-перекладачем. Також студент Черкаського національного розповів, що залишатися в нашій країні не планує. Відзначає, що роботу за своєю спеціальністю може знайти і вдома.
Нагадаємо, що на сьогодні у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького навчаються студенти з близько 19 країн світу. Університет також підтримує міжнародні зв’язки з більш, ніж сотнею країн світу, організовує міжнародне стажування для студентів. Студентів Черкаського національного навчають іноземні науковці, а також практики з усіх сфер життя.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького