2013 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про науку, техніку й інновації з метою розвитку, у якій визнавалося, що повноцінний і рівний доступ до сфери науки, техніки й інновацій для жінок будь-якого віку і їх участь у цій сфері є необхідною умовою забезпечення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок. Ця дата стала офіційним визнанням простої істини: для справжньої науки ні стать людини, ні її фізичний стан, ні соціальний статус чи матеріальний статок не мають жодного значення. Лише інтелект, наполегливість, терпіння і сміливість робити нові відкриття визначають справжнього науковця. А таких талантів серед представниць прекрасної статі ніколи не бракувало. Свідченням цього є і досягнення черкаських дівчаток та жінок-учених.

Перша дослідниця когнітивної лінгвістики в Україні

— Найбільше щастя — це можливість реалізувати себе, — переконана доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Світлана Жаботинська. Саме вона першою в Україні розпочала дослідження в галузі когнітивної лінгвістики, яка досліджує мову у її зв’язку з природною інформаційною системою мислення. Нині професор Жаботинська має свою наукову школу, широко відому в Україні. 

Кар’єру науковця майбутня вчена розпочала з навчання в Черкаському державному педагогічному інституті. Потім була аспірантура в Київському педагогічному інституті іноземних мов та докторантура в Московському державному лінгвістичному університеті. Набуттю нових професійних знань сприяла співпраця з провідними науковцями США, здійснювана завдяки двом грантам програми Фулбрайта в Україні, а також спілкування з колегами під час численних наукових конференцій у різних куточках світу.

— Сфера моїх досліджень — це мислення як біологічна програма мозку, призначена для обробки інформації, і її зв’язок із мовою. У цій сфері я працюю в декількох напрямах. Основний — це пояснення мовних явищ через їхній зв’язок із мисленням та мозком. Друга дотична тема — те, як людина оволодіває мовою / мовами, як наші знання про природу мови мають бути застосовані у мовній політиці та під час викладання мов. Третій напрям — це когнітивна політична лінгвістика, в межах якої вивчається вплив мови на світогляд людини, а також — через дослідження мови — відтворюється цей світогляд. 

Світлана Анатоліївна читає лекції у багатьох провідних університетах України та ближнього зарубіжжя, за підтримки міжнародних грантів вона читала лекції у Німеччині та США.

— Найбільшим досягненням є створення теоретичної концепції, названої «Семантикою лінгвальних мереж», описаної в моїх роботах. Це результат майже 20-річних досліджень. Концепція пояснює, чому мова «зроблена» саме так, що є спільним підґрунтям різних мов, — розповідає професорка.

У доробку проф. Жаботинської понад 160 друкованих праць. Вона є членом двох рад із захисту дисертацій, входить до складу редколегій п’яти провідних наукових журналів, є віце-президентом Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики (УАКЛіП), членом Міжнародної асоціації з когнітивної лінгвістики та Міжрегіональної асоціації з когнітивних досліджень, яка поєднує фахівців з різних дисциплін, що досліджують мозок і мислення людини. Заслужений працівник освіти України, Світлана Анатоліївна також нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, відзначена орденами Святої рівноапостольної княгині Ольги та святої Варвари УПЦ КП, знаком «К. Д. Ушинський» НАПН України та ін. Інформація про проф. Жаботинську внесена до книги «Науковці України — еліта держави». 

Світлана Жаботинська має багато учнів, які є успішними науковцями, відомими в Україні та за її межами:

— Наприклад, Наталія Чабан — провідний спеціаліст у галузі політичної лінгвістики, живе і працює в Новій Зеландії. Очолює міжнародні дослідницькі проекти, фінансовані ЄС, читає лекції по всьому світу. Андрій М’ячиков, спеціаліст у психо- і нейролінгвістиці. Починав навчатися в Україні, потім продовжив у Америці. Зараз живе і працює в Шотландії.

Попри значну зайнятість науковою і викладацькою діяльністю Світлана Анатоліївна знаходить час для занять у спортивному залі, активно займається плаванням. Вчена має величезну бібліотеку, захоплюється і мистецтвом. Особливо її цікавить історія живопису. Жінка мріє поїхати у Флоренцію і подивитися на роботи відомих майстрів.

40 років у науці

Академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тамара Семенівна Яценко в науці вже 40 років. Закінчила Корсунь-Шевченківське педагогічне училище, фізико-математичний факультет Черкаського педагогічного інституту. Навчалася в аспірантурі, при кафедрі психології Київського педагогічного інституту імені М. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова). У 1972 р. там же захистила з психології кандидатську дисертацію, а у 1989 р. — докторську. Науковець нагороджена орденами «Заслужений працівник народної освіти України»; Відмінник освіти України; «Орден княгині Ольги ІІІ ступеня»; знак «За наукові досягнення»; медаль «К. Д. Ушинський»; медаль «Григорій Сковорода». Неодноразово представлена серед імен наукової еліти України, визначних жінок України й суспільних діячів – у спеціалізованих державних виданнях.

Наукова школа глибинної психокорекції Тамари Семенівни започаткована у 80-их рр. ХХ ст. під впливом ідей академіка О. О. Бодальова. Наукові здобутки та відкриття пов’язані з розробкою проблем глибинної психології. Науковець є автором понад 300 наукових праць. Розробила психодинамічну теорію та методологію глибинного пізнання психіки у професійній підготовці майбутніх психологів. Наукові дослідження орієнтовані на пізнання цілісності психічного в його свідомих та несвідомих виявах. 

— У мене надзвичайно багато досягнень і відкриттів. Наприклад, саме я вперше звернула увагу на те, що техніки надання психологічної допомоги людині повинні йти за пізнанням та розумінням фахівцем природи психіки. Цей підхід до психіки охоплює три аспекти: структурний, функціональний та поведінковий, — зазначає Тамара Яценко. — Особливим же здобутком вважаю уточнення Моделі внутрішньої динаміки психіки та комплексу Едіпа.

Досягнення в науковій галузі у вченої йдуть поруч із педагогічними. Тамара Семенівна має багато талановитих учнів та послідовників. 

— Пишаюся своїми учнями, які не побоялися вивчати глибинну психологію. Причому, робити це на досить серйозному рівні: 40 уже захистили дисертації. Троє із них — докторські, — розповідає Тамара Яценко. 

За словами Тамари Семенівни, наука займає майже все її життя. Над розв’язанням завдань, які ставить перед жінкою психологія, вона працює постійно: без вихідних і навіть під час відпустки. Відпочиває ж від роботи лише під час прогулянок. Єднання з природою допомагає відновити сили і набратися наснаги для нових звершень.

Розумні, наполегливі й талановиті

Так можна охарактеризувати вихованиць Людмили Довгаль, вчителя біології та екології Черкаської спеціалізованої школи № 3, Ірину Вовк та Наталію Коломієць. У своєму арсеналі дівчата мають значну кількість нагород і за участь в олімпіадах різного рівня, і за гідні наукові роботи, представлені в межах Малої академії наук. Заслуга тут, звичайно, ділиться порівну — між наставником та учнями.

— У Малій академії наук я вже маю певний досвід, адже у нашій школі поглиблено вивчаємо біологію та хімію. Основне завдання профільної школи — розкрити учнів, особливо тих, які виявляють підвищений інтерес до вивчення того чи іншого предмету. Також є важливим показати майбутнім ученим шлях до початків наукової діяльності: висування гіпотези, планування дослідження та його здійснення, — розповідає Людмила Довгаль.

Теми для написання робіт зазвичай вчитель добирає разом із учнями. Самій дитині знайти її надзвичайно важко. Адже потрібно обрати тему актуальну. Також дослідження повинно мати і новаторську частину. Для цього слід радитися із науковцями.

Після визначення теми роботи настає період кропітких досліджень. Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України складається з трьох етапів випробувань: контрольна робота, заочне оцінювання роботи й публічний виступ-захист роботи.

— Працювати над дослідженням потрібно 2−3 роки. За цей час у науці стається багато змін, отож завжди треба бути в темі. Щороку ж до своєї теми треба додавати нові факти та дослідження, — зазначає Людмила Володимирівна. — Часто у своїх дослідженнях ми консультуємося із науковцями ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — Сергієм Івановичем Дерієм, Оксаною Анатоліївною Спрягайло, Вадимом Леонідовичем та Світланою Вікторівною Соколенками, Максимом Никандровичем Гаврилюком. У новітніх наукових дослідженнях учнів школи підтримують та консультують науковці кафедри хімічних технологій і водоочищення Черкаського державного технологічного університету — Геннадій Степанович Столяренко та Наталія Максимівна Фоміна.

Ірина Вовк над темою про «Морфологічні та екологічні фактори формування якісного насіння у гібридів кукурудзи» працювала майже три роки. Нині дівчина вже закінчує навчання у школі й планує далі навчатися біології.

— Ми досліджували параметри насіння кукурудзи, як на нього впливають екологічні фактори. Зараз же продовжую працювати в цьому напрямку, деталізувала своє дослідження, працюю не лише з насінням, а загалом зі всією рослиною, — ділиться школярка.

Ірина має досить багато вагомих досягнень: перемоги в олімпіадах, як міського та обласного, так і всеукраїнського рівнів, ІІІ місце на Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН.

Одинадцятикласниця Наталія Коломієць також є членом Малої академії наук. Дівчина досліджує «Поширення інвазійного виду Гармонія азійська у місті Черкаси». 

— Саме ця комаха приносить багато шкоди біорізноманіттю, сільському та виноробному господарствам, спричинює проблеми зі здоров’ям. На трьох ділянках ми разом із керівником проводили відлов комах: дорослих комах фотографувала, визначали їхнє забарвлення. Комах на різних стадіях розвитку: личинки, лялечки чи кладки яєць, — вирощували в домашніх умовах в скляних банках. Над цією темою працювала майже три роки, — розповідає Наталія.

У Малій академії наук дівчина посіла ІІІ місце на Всеукраїнському етапі, цього року учениця з цією роботою виступила на Всеукраїнському форумі «Дотик природи», де виборола перше місце в секції «Зоологія».

Зараз дівчина обрала нову тему, яка перекликатиметься із її майбутнім навчанням та професією: «Деякі психофізіологічні особливості учнів-підлітків покоління Z». Надалі дівчина хоче навчатися на лікаря, адже медициною вона захоплюється давно.

Хоча в дівчат на першому місці навчання й наукова діяльність, та мають вони й творчі захоплення. Ірина — кандидат у майстри спорту з художньої гімнастики, довгий час займалася цим видом спорту, має у своєму арсеналі численні нагороди. Наталія ж має гарний голос, займалася вокалом із 5 років, тому часто співає на шкільних заходах. 

Стипендіатка Президента України

Марія Самохвалова, учениця 11 класу Першої міської гімназії зайняла ІІ місце у ІІІ (фінальному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України, відділення мовознавства, секція французької мови, та ІІІ місце у IV (фінальному) етапі Всеукраїнської олімпіади з французької мови.  

— Таких дітей, як Маша, за мої 27 років педагогічного стажу було лише двоє, — розповідає учитель французької мови Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, Заслужений учитель України Тетяна Григорівна Мокрушина. — Загалом мої учні постійно беруть участь в олімпіадах. 12 моїх колишніх учнів нині або навчалися, або продовжують навчання у франкомовних вузах. Завдяки тісній співпраці нашої школи з бельгійцями і автентичним методикам, які я використовую в роботі, на сьогодні маю близько 10 стипендіатів Президента України. Маша, мабуть, у цьому списку буде першою завдяки своїй надзвичайній зрілості, дорослості, вражаючій працьовитості й вимогливості щодо себе. Вона — яскравий приклад перфекціоніста, до категорії яких я зараховую себе, від чого інколи страждаю й сама. Мабуть, тому ми дуже гарно розуміємо одна одну й чудово спрацювались. Здобутки цієї дівчинки лише підкреслюють сказане вище. Вона є призером конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Торік дівчина посіла призове друге місце, за яке отримала стипендію Президента України. Та особливе значення має третє місце у Четвертому етапі Всеукраїнської олімпіади з французької мови. Це дуже престижне змагання, в якому реально вибороти призові місця лише для шкіл, де французьку вивчають як першу іноземну. У нас же вона — друга. 

— Французьку вивчаю як другу іноземну з 5-го класу, — ділиться учениця 11 класу Першої міської гімназії Марія Самохвалова. — Багато часу присвячувала її вивченню. Для цього використовую не лише навчальні програми, а й живе спілкування з носіями через інтернет. Я почала брати участь в олімпіадах із 8-го класу. Здавала мовні рівні. Зрештою, ми вирішили з Тетяною Григорівною ще в кінці 9-го класу, що було б чудово взяти участь у цьому конкурсі. Улітку я ще думала, яку роботу обрати, але зважаючи на той факт, що у нас було партнерство з цією школою в Бельгії ми обрали тему «Структура і семантика бельгіцизмів та їх порівняльний аналіз із французькими аналогами». Це для мене був перший досвід написання наукової роботи, тому це було досить важко, але цікаво. Особливо приємно було, що всіх вразила наша робота, її перечитували, ставили багато запитань.

— Французька мова — не єдине захоплення Маші, —– продовжує педагог. — Вона цікавиться багатьма предметами, бере участь в олімпіадах із цих дисциплін. У вільний час полюбляє кататися на велосипеді, навіть брала участь у аматорських змаганнях. Загалом таких діток не багато, але їх одразу видно. Нинішнього року ми знову готуємося до олімпіади, яка відбудеться у Львові. Плануємо зайняти на ній також призове місце. У подальшій перспективі дівчина хоче навчатися в університеті у Франції або іншій франкомовній країні.

Джерело: «Нова Доба»