В ННЦ ментального здоров’я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбувся захід для психологів-початківців.

Лекція «Неідеальний старт: початок практики психолога» привернула увагу студентів-психологів та фахівців, що тільки-но починають свій професійний шлях. Спікерка — Анна Лисенко, випускниця психологічного факультету ЧНУ та психологиня, яка активно практикує.

Під час лекції спікерка розібрала основні страхи, що заважають рухатися в професії, розвінчала поширені міфи та поділилася, як взяти для себе максимум користі із проживання «факапів».

Анна Лисенко поділила основні страхи на 4 категорії:

— Професійні — відчуття «я ще не спеціаліст», синдром самозванця.

— Особисті — самоцінність, сором, неадекватна самооцінка, відсутність внутрішньої опори, страх невизначеності.

— Соціальні — страх публічності, страх осуду, невпевненість у професійній ідентичності.

— Етичні — пов’язані з відповідальністю та кордонами, не сформована роль психолога.

Щоб працювати зі страхом, психологиня радить ставити собі два запитання: «Від чого мене зараз захищає цей страх?» та «Які ресурси ховаються за ним насправді?». За її словами, страх часто є першою емоційною реакцією, яка лише прикриває глибші переживання. Наприклад, небажання розвивати соціальні мережі може маскувати відчуття власної некомпетентності — і страх у цьому випадку захищає від зустрічі з недосконалими частинами себе.

Анна Лисенко запропонувала чудову альтернативу у ситуаціях, коли спеціаліст забирає на себе забагато відповідальності або ж боїться відсутності результатів у клієнта під час роботи — рекомендація практикам-початківцям: розділяти відповідальність за результат із клієнтом таким чином: 49% — психолог, 51% — клієнт. Такий розподіл зумовлений обмеженим впливом спеціаліста на життя іншої людини. Кожна людина рухається у своєму темпі та по-своєму проживає зміни в житті — і часто це може не збігатися з поглядом психолога на ідеальний процес роботи.

Особливий інтерес присутніх викликало розвінчування міфів про практичну діяльність психологів та поради щодо подолання страхів, пов’язаних з ними.

Міф 1. «Спочатку потрібно мати план».

Насправді все, що потрібно зробити початківцю — це розмістити оголошення про власну діяльність та послуги, які ви надаєте. Засоби та навички для подолання усіх труднощів, що виникатимуть на шляху становлення професіонала, здобуватимуться в процесі вашої діяльності. Ви ніколи не можете передбачити всіх потенційних викликів у роботі — і це абсолютно нормально.

Міф 2. «Клієнт очікує ідеального психолога».

Ми ніколи не знаємо на 100%, якого саме спеціаліста може очікувати інша людина. Іноді навіть сам клієнт може цього не розуміти або ж його вподобання можуть змінитися.

Міф 3. «Професійні психологи не помиляються».

Будь-яка людина може зробити помилку, і про це варто собі нагадувати щоразу, коли виникає бажання ідеалізувати свою професію і створювати для себе надреалістичні вимоги. Без помилок немає простору для зростання.

Міф 4. «Я ще не маю достатньої кількості сертифікатів і не знаю достатньо методик».

Ніколи не буде достатньо, багато питань доведеться вирішувати саме на етапі їхнього виникнення — так і формується професійний, практичний досвід.

Міф 5. «Я не маю права брати гроші поки не стану «хорошим» фахівцем.

Варто запитати себе, а чи є визначені критерії, що можуть виміряти достатній рівень «хорошості» фахівця? І чи не заслуговує початківець брати гідну оплату власної праці та знань для того, щоб мати можливість створювати простір для власного зростання та оплачувати базові потреби?

Міф 6. «Щоб бути хорошим психологом, потрібно повністю пропрацювати себе».

Коли ви стикаєтеся з цим міфом, спробуйте схарактеризувати «повністю пропрацьовану» людину — наскільки це реалістичні характеристики?

Міф 7. «Почну, коли буду впевнений в собі».

Упевненість народжується в діях та зі збільшенням досвіду. Отже, спочатку маленький крок, за яким зростає впевненість.

Міф 8. «Потрібно мати гарне позиціювання, профіль, сайт — і тільки тоді можна починати».

Тут варто запитати в самих себе: яку інформацію ви зможете додати до себе в профіль до того, як ви почали практикувати як психолог?

— Замість того, щоб вірити цьому міфу, я пропоную вам заповнювати інформацію у соціальних мережах паралельно зі стартом практичної діяльності. Кожен неідеальний профіль початківця — це той самий неідеальний старт, який колись проживали всі майбутні професіонали. Будь-яка маленька дія є набагато продуктивнішою за ідеальну бездіяльність або ж фантазування про «ідеальне» наповнення сторінки психолога, — остаточно розвінчала міф про позиціювання психолога Анна Лисенко.

Психологиня підштовхнула аудиторію до роздумів щодо маленького кроку, який можна зробити найближчим часом для власного розвитку у професії. Для психолога дуже продуктивно розвивати навичку витримувати дискомфорт та працювати над зменшенням його катастрофізації. Будь-який спеціаліст може відчувати хвилювання перед першими зустрічами з клієнтами, але при цьому продовжувати працювати та покращувати власні навички. Адже бути психологом — це не уникати помилок, а усвідомлювати їх. І завжди варто собі нагадувати, що початківець, який діє, досягне більшого, ніж перфекціоніст, який чекає.

Анастасія Притула, магістрантка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій.