bgb
 
 
 
 
 

Перший проректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Мойсієнко взяв участь у I Міжнародній науково-практичній конференції «Читання Мізеса 2024. Від забуття до відродження», яка проходила 28 вересня у Львові на базі Українського католицького університету.

— Важливо зазначити, що місце проведення конференції було обрано не випадково, без перебільшення, геніальний економіст Людвіг фон Мізес народився 29 вересня 1881 року у Львові.

Людвіг фон Мізес був основоположником неолібералізму і довів, що найбільш раціональною і зваженою державною політикою може бути лише лібералізм, надання цілковитої свободи суб’єктам ринкових відносин. Бо абсолютними основами цивілізації є розподіл праці, приватна власність і вільний обмін ресурсами. Такої думки дотримувався науковець, і досі він залишається цікавим сучасним економістам, — зауважив Василь Миколайович.

На конференції виступили знані іноземні та українські вчені-економісти, політологи, юристи.

Йорґ Гвідо Гюльсманн, професор економіки Школи права, економіки та менеджменту Університету Анже (Франція), представив доповідь «Мізес як останній лицар лібералізму. Як відродити лицарство для захисту та просування лібералізму у xxi столітті». Президент Міжнародного Інституту Свободи Ярослав Романчук під час свого виступу окреслив «Кризи основної економічної науки та унікальний шанс для австрійської економічної школи в Україні та світі».

«Грошова реформа як передумова системних змін» була темою доповіді Карла-Фрідріха Ізраеля, очільника кафедри економічної політики в Саарландському університеті (Німеччина).

Учасники наукового зібрання також заслухали доповіді Володимира Золотарьова, керівника Liberty Education Project «Права власності як основа класично-ліберального аналізу», Миколи Буника, кандидата економічних наук, завідувача кафедри НУ «Львівська політехніка» «Економічний розрахунок і соціалізм», Василя Магаса, кандидат економічних наук Львівського університету імені Івана Франка «Політика свободи — необхідна умова української перемоги». А також інших знаних в Україні та іноземних експертів.

Зацікавлення присутніх викликала тема «Ліберальна парадигма тлумачення феномену свободи», яку представив Василь Мойсієнко, перший проректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

У своїй доповіді Василь Миколайович звернув увагу на те, що Людвіг фон Мізес вважав, що термін свобода може набути значення лише у межах суспільної системи. Як праксеологічний термін, свобода належить до тієї сфери, в межах якої діючий індивід у стані вибирати між альтернативними способами дії. Людина вільна настільки, наскільки їй дозволяється вибирати собі цілі й засоби, потрібні для їх досягнення. Свобода людини найсуворіше обмежена законами природи, а також законами праксеології. Вона не може досягти цілей, що несумісні одна з одною.

Вчений стверджував, що головним принципом економічної стратегії держави повинен бути індивід, його потреби і їх задоволення. Він був проти планово-централізованої економіки та переконував, що втручання держави в економіку має згубні результати. Людвіґ фон Мізес послідовно демонстрував паралелі між більшовицьким та нацистським режимами у своїх працях. Леніна, Сталіна та Гітлера він характеризував як діячів, одержимих жадобою влади.

З цього приводу Людвіг фон Мізес писав: «Ще якихось сто років тому мало хто міг передбачити якої потужної сили набудуть ідеї спрямовані проти свободи».

— В умовах російсько-української війни ми зобов’язані утримати та передати нащадкам естафету свободи. Одним з носіїв цієї естафети є лібералізм, — з усіма його чеснотами й вадами, суперечливим поєднанням змістовної насиченості й креативної сили – із ризиковим завзяттям і руйнівним потенціалом. Ми повинні цінувати свободу саме через те, що вона є умовою існування інших цінностей. Тільки за умов свободи може насправді існувати гідність, існувати сама особистість, — зазначив Василь Мойсієнко.