Ще не опубліковано

В навчально-науковому інституті історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл «Артільний батько Микола Левитський та інтелігенція його епохи».

Захід присвятили 160-річчю відомого українського громадського і кооперативного діяча, літератора і етнографа Миколи Васильовича Левитського (1859-1936). До його організації долучилися науковці кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, а також Наукового товариства істориків-аграрників. Почесним гостем заходу став онук Миколи Васильовича Левитського — член Національної спілки краєзнавців України Ігор Левитський.

Активну участь у роботі круглого столу взяли науковці навчально-наукового інституту і філософії, ННІ економіки і права та навчально-наукового центру «Інститут міжнародної освіти». Відвідали захід також студенти Черкаського комерційного технікуму.

Під час обговорення учасники порушували питання діяльності Миколи Левитського, суспільного життя в епоху, в яку він працював, та її зв’язок із сьогоденням.

У центрі уваги учасників заходу були доля артільного батька та інтелігенції ХІХ — перших десятиліть ХХ століття. Проблему збереження у суспільній пам’яті діяльності Левитського та культурно-ідеологічного обличчя інтелектуальної еліти в різні епохи порушив професор Ігор Фареній.

Про маловідомі факти з життя діяча, особливості родоводу Левитських розповів член Національної спілки краєзнавців України Ігор Левитський. Крім цього, Ігор Євгенович подарував інституту кооперативну символіку, розроблену Миколою Левитським.

Проблему використання історичного досвіду кооперативного господарювання та виховного потенціалу постаті артільного батька Миколи Левитського аналізував професор Анатолій Морозов.

Професор Віталій Масненко представив загальну характеристику інтелігенції другої половини ХІХ — перших десятиліть ХХ ст.. Це дало можливість прослідкувати діяльність Левитського в контексті визначальних соціокультурних, національних та політичних тенденцій відповідної епохи.

Вплив освітньої мережі та модернізаційних процесів на формування інтелігенції, її культурно-ідеологічне обличчя було розкрито в доповіді професора Оксани Драч.

Доцент Сергій Шамара представив соціокультурний портрет сільських інтелігентів, їх роль у суспільному житті і національному поступі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Учасники наукового зібрання також обмінялися думками щодо соціокультурних наслідків епохи, у яку жив і працював Микола Левитський. Учасники круглого столу переконані, що громадська робота Миколи Васильовича Левитського має великий виховний потенціал у справі просування і утвердження позитивних культурно-ідеологічних та морально-етичних тенденцій у сьогоденні.

Довідково: Микола Васильович Левитський народився 25 березня (за ст. ст.) 1859 року в селі Хмільна Канівського повіту Київської губернії (нині — Канівський район Черкаської області).

З 1894-го по 1905 рік Левитський організував понад 700 сільськогосподарських, промислових і трудових артілей. Високий організаторський талант Левитського приніс йому славу «артільного батька». Микола Левитський також активно займався пропагандистською і просвітньою роботою у сфері кооперації, брав участь у міжнародних кооперативних з’їздах, розробці кооперативного законодавства та питань теорії і практики кооперації. Користувався великим авторитетом серед різних кіл громадськості, особливо серед студентської молоді.

Микола Васильович брав участь у громадсько-політичному житті. У період революції був членом Української Центральної Ради, працював в уряді Української народної республіки на посаді директора відділу державного майна.

 Професор ННІ історії і філософії Ігор Фареній