bgb
 
 
 
 
 

Із нагоди Всесвітнього дня філософії у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл на тему «Філософія в системі освіти: зарубіжний та вітчизняний досвід». Організували захід науковці кафедри філософії та релігієзнавства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Модератор заходу — кандидат філософських наук, доцент Володимир Процишин.

 Із вітальним словом виступив проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор історичних наук, професор Сергій Корновенко:

— Питання, які ми сьогодні розглянемо, мають не лише пізнавальний, а й практичний характер. Адже світ ХХІ століття докорінно змінює філософські уявлення про себе. І багато мислителів говорять про те, що на зміну модернізму приходить постмодернізм. Це нова філософія життя, яку також треба обговорити й осмислити. Тим паче, філософія, що лежить в основі світоглядних засад, неможлива без популяризації як на рівні загальноуніверситетських подій, так і фахових дисциплін. Глобальною проблемою в сучасності є людина, яка не вміє мислити. Адже сучасна культура значною мірою є споживацькою. А філософія — це та царина, що змушує людину думати, осмислювати, уявляти й відчувати цей світ.

Директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталія Земзюліна долучилася до слів привітання, а також наголосила, що цьогоріч кафедра філософії та релігієзнавства відзначатиме 55 років:

— Можемо з упевненістю зазначити, що захід — традиційний. Він проводиться зі збереженням академізму, що властивий роботі науковців кафедри протягом усіх років. Круглий стіл — не масовий, а глибокий, науковий, налаштований на серйозну роботу. Філософія може торкатися як проблем глобальних, так й особистісних: той, хто не бачить світоглядної концепції в цілому, не може сформувати свою власну позицію. Ця наука може послугувати індивіду, адже кожна людина в душі філософ. І звичайно, особистість має право на власний світогляд, позицію, думку і її висловлення. Бажаю кафедрі працювати, розвиватися і проводити якомога більше заходів, де ми будемо комунікувати й формувати наші світоглядні позиції. Це дуже важливо в такому динамічному світі.

В обговоренні проблематики брали участь науковці кафедри філософії та релігієзнавства: доктор філософських наук, професор Олексій Марченко, кандидати філософських наук, доценти Павло Кретов, Оксана Пушонкова та Володимир Процишин та студенти першого й третього курсів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.

Учасники круглого столу обговорили історичні традиції викладання філософії як освітньої дисципліни; статус та зміст філософських курсів у сучасних університетських програмах; питання академічної філософії та філософської практики, філософії в контексті шкільної освіти.

— Насамперед, варто зрозуміти, з якою метою ми викладаємо і чи взагалі потрібно це робити; наскільки можливо займатися філософствуванням в середній чи навіть початковій школі. Адже у 70 країнах світу існують курси «Філософія для дітей». Дотична до такої перспективи й Україна. У нас є причини для того, щоб в державній освіті запроваджувати якісь нові філософські форми. Також треба дотримуватися балансу: і не повторювати в університеті вже вивчений у школі матеріал. Але ж і працювати у ЗВО потрібно з підготовленими студентами. Кожна галузь науки на певному етапі свого розвитку приходить до рефлексії власних засад. Очевидно, що мета фахівців — виносити свою теорію на певний рівень, де вона вже набуває філософських характеристик. Що ж стосується власне самих філософів, то наше завдання як фахівців — підводити представників інших наук до розуміння того, як працює ця наука і чим вона може бути корисною, — зазначив Володимир Процишин.

 

 

Автор: Анна Тиха, IV курс ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото: Анна Рудь, відділ інформації і зв’язків з громадськістю ЧНУ