На базі ННІ історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за підтримки Соціологічної асоціації України та, зокрема, її Черкаського регіонального відділення, відбулася Міжрегіональна школа-семінар викладачів соціально-гуманітарних дисциплін закладів вищої освіти Черкаської, Вінницької, Полтавської та Кіровоградської областей «Соціальна нерівність в Україні: погляд соціологів, філософів, істориків». Захід зібрав півсотні освітян, які вчергове зустрілись, щоб обговорити нагальні проблеми та тенденції розвитку сучасного українського суспільства в контексті соціальних нерівностей, поділитись викладацьким досвідом та означити основні положення подальшої співпраці.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор економічних наук, професор Олександр Черевко. Він зазначив, що наш університет є платформою для різнопланових як наукових, дослідних, так і просвітницьких студій, а Міжрегіональна школа-семінар є своєчасним та надзвичайно потрібним заходом. Позитивним та продуктивним є поєднання у рамках школи-семінару академічної науки в особі професора Євгена Головахи і практиків-викладачів соціогуманітарних дисциплін як Черкащини, так і сусідніх областей, та практичних соціологів. Відзначаючи соціологію як один із дієвих інструментів запобігання соціальної напруги суспільства, ректор презентував діяльність Центру аналітичних досліджень «Прагма», який займається аналізом соціальної напруженості та конфліктного потенціалу різних груп населення; комплексним вивченням соціальних структур, інститутів, соціальних явищ, процесів тощо; дослідженням соціальної структури і створенням соціокарт тощо.

Євген Головаха, доктор філософських наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України зробив доповідь на тему: «Соціальні нерівності у нестановому суспільстві». Науковець звернув увагу аудиторії на останні дані ООН 2017 року, згідно з якими коефіцієнт Джінні, який визначає відстань у доходах між бідними і багатими в суспільстві, в Україні складає 25%, тоді як у Польщі — 32%, у Швейцарії — 27%. Чим нижчий означений показник, тим коротша відстань у доходах між багатими і бідними, і тим справедливішим є суспільство. Коефіцієнт Джінні в Україні є найнижчим серед європейських країн. За словами Головахи, вітчизняні дослідники пояснюють цей парадокс низькою якістю офіційної статистики, відсутністю достовірних даних про домогосподарства з великими доходами та великими проблемами українців з суб’єктивним сприйняттям себе.

Вчений також зазначив, що населення України на початку 20-го століття перебувало у становому суспільстві, де були чітко окреслені п’ять станів — дворянство, міщани, духівництво, купецтво та селянство. Зараз в Україні нестанове суспільство, де є три стани населення: вищий стан, обслуговуючий стан і масові верстви. Перехід до соціальної структури суспільства, яке властиве сучасним розвиненим країнам, можливий лише у випадку, якщо інтелектуальна еліта (науковці, експерти, журналісти, які на сьогодні знаходяться в обслуговуючому стані) перетвориться на ідеологів середнього класу. Крім того, політичний клас України повинен відмовитися від пострадянської вседозволеності, має також з’явитися феномен «елітарної аскези».

Тетяна Бондар, директор Інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, кандидат соціологічних наук, у своїй доповіді «Стратифікаційний вимір практик відпочинку» розповіла про соціальну нерівність щодо доступу до якісного відпочинку різних вікових категорій населення України. Серед тих, хто не виїжджав за межі області з метою відпочинку, найбільше пенсіонерів, населення, зайнятого в галузі сільського господарства, та фрілансерів. Особливістю є те, що залученість до культурної та відпочинкової активності вища в тих категорій населення, які мають вищий освітній рівень.

Олександра Дейнеко, член правління Соціологічної асоціації України, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна доповіла про діяльність асоціації. «Соціологічна асоціація України — всеукраїнська громадська організація, що об`єднує вітчизняних і закордонних учених, колективи і організації, що працюють у сфері соціології. Метою Асоціації є сприяння розвитку соціології в Україні, методологічному і методичному забезпеченню соціологічних розробок, підвищенню їх фахового рівня і кваліфікації, а також захист законних інтересів соціологів України. Асоціація має відділення в більшості областей України. Відділення мають державну реєстрацію і є основою САУ.

ІІІ Конгрес САУ «Соціальна нерівність׃ нові виклики», який відбувся 12–13 жовтня 2017 року на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, став помітною подією для української соціології. Понад 300 учасників з інших міст України, близько 50 гостей з ближнього та далекого зарубіжжя, більше, ніж 500 заявок на участь. Тема соціальної нерівності стала основною темою для заходів, що проводить САУ в 2018 році».

Доповідь Дейнеко стосувалася соціальних нерівностей у середовищі молоді. За її словами, численні повідомлення у ЗМІ поширюють думку, що молодь в Україні відноситься до вразливих соціально-демографічних груп населення. Але проведене дослідження «Сучасні молоді: рівні серед нерівних» дає підстави сумніватись у загальноприйнятому сприйнятті молоді. Здійснений аналіз результатів загальнонаціонального дослідження довів, що молодь не є більш «нерівною» групою, ніж інші вікові групи. Більше того, нові форми соціальної нерівності, перш за все такі, як цифрова нерівність, культурна нерівність (зокрема, мовні компетенції), «мобільна нерівність» стосується переважно представників старших поколінь, а не молоді.

На пленарному засіданні також були представлені та обговорені доповіді науковців ЧНУ:

«Образи і сприйняття України в європейській спільноті з погляду історії» Анатолія Чабана — доктора історичних наук, професора кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки; «Причини та наслідки соціальної нерівності в Україні та світі» В’ячеслава Шарого, доктора наук із державного управління, завідувача кафедри державної служби, публічного адміністрування; «Перспективи соціальної нерівності: філософсько-історичний аспект» Сергія П’янзіна, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та релігієзнавства; «Сучасні проблеми соціальної нерівності в Україні і світі: порівняльний аналіз» Василя Мельниченка, кандидата історичних наук, професора кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Голова громадської організації «Академія стратегічних досліджень» Сергій Пасічник присвятив свою доповідь темі: «Маргінальні групи етнічних меншин в українському суспільстві, їх сприйняття та взаємодія».

Міжрегіональна школа-семінар відбувалася в День вишиванки, тому символічним для учасників заходу став візит до Музею українського рушника Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Викладачі та студенти ЧНУ познайомили гостей з експозицією музею та відповіли на численні запитання.

ННІ історії і філософії