42-га всеукраїнська наукова шевченківська конференція «Тарас Шевченко і сучасна суспільно-культурна ситуація», організована до 210-ї річниці з дня народження поета, відбулася в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Протягом 23-24 квітня науковці з різних регіонів України зустрічались та обговорювали актуальні проблеми шевченкознавства та їхньої дотичності до сьогодення.

Привітав учасників дійства ректор Олександр Черевко:

— Тарас Шевченко нині актуальний, як ніколи. У його творчості знаходимо відповідь на болючі питання сьогодення. Науковці ННІ української філології та соціальних комунікацій та Центру шевченкознавчих досліджень постійно проводять цю роботу. Шевченко спонукає українців до самоідентифікації і до піднесення духу української нації. Його пророцтво звучить особливо гостро у часи війни і є для нас джерелом стійкості й незламності. Саме біля його пам’ятника зібрався колектив Черкаського національного університету 9 березня 2022 року, коли, здавалося, наша державність висить на волосинці. А цьогоріч відзначили 210 річницю Тараса вже на Чернечій горі усім колективом. Шевченка неможливо обмежити рамками освітнього процесу. Послуговуємося кобзаревими заповітами щодня, допомагаємо військовим, виховуємо молодь, формуємо переможний дух і віримо в Україну, — наголосив Олександр Черевко.

Директор інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський стверджує, що культурна боротьба між Україною та росією відбувається вже не одне століття. На підтвердження своїх слів науковець зацитував судження представника путінського режиму: «Змушування силою до братерських відносин — єдиний метод, який історично довів ефективність на українському напрямку». З огляду на це академік наголосив на незмінності цинічної політики країни-агресора.

— Коліївщина, як відомо, захоплює і понині. Знаковою є саме Шевченкова поема «Гайдамаки» (1841), яка пережила багато проблем із цензурою і владою. Входила вона до кількох видань Кобзаря XIX століття, а вже в 1920-х нею зацікавились театрали, музиканти й загалом артисти, — зауважив директор Центру літературної творчості Київського національного університету ім. Т. Шевченка Михайло Наєнко, аналізуючи цей твір.

Завідувач кафедри української літератури і компаративістики, професор Володимир Поліщук приділив увагу постаті Григорія Честахівського, який зіграв ключову роль у виборі місця поховання Кобзаря та який згодом повівся дуже негідно, зокрема і щодо пам’яті про Шевченка.

— На мій погляд, творчість Тараса Шевченка є однією з найважливіших, найцікавіших, але і найскладніших тем у шкільному курсі літератури. І вивчення його творчості — це справжній виклик як для учнів, так і для вчителя та наукового працівника, — зауважив професор кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ Василь Пахаренко.

Студентка 4-А курсу Яна Лосінець розповіла про свої враження щодо дійства. Вона зауважила, що загалом не фанатка поезії, але їй все одно було цікаво подивитися на особистість Тараса Шевченка та його творчість з різних поглядів.

Автор: Мар’яна Прудько, студентка 1-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Фото: Карина Деменко, Наталія Яременко, студентки 1-PR курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій

Центр шевченкознавчих досліджень