28 та 29 квітня Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького радо приймав учасників Міжнародної наукової конференції «Третій Черкаський історіографічний симпозіум».

Засідання відбувалися у змішаному форматі. Цьогорічний форум був присвячений важливій науковій та супільнозначимій темі «Центрально-східноєвропейський мнемонічний простір: комеморація й історіографічна рефлексія».

Перед початком роботи Симпозіуму науковці й студенти вшанували пам'ять загиблих в Умані від ракетного обстрілу російських агресорів.

Із вступним словом до учасників симпозіуму звернувся проректор з наукової та інноваційної діяльності Олександр Спрягайло, який зокрема зазначив, що Черкаський національний університет традиційно проводить ці наукові заходи. Перший Симпозіум, присвячений 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського, відбувся у 2016 році Другий Черкаський історіографічний симпозіум «Історіографія як інтелектуальний простір міжнародного діалогу: випадок Центрально-Східної Європи» був проведений у 2019 році. Він також висловив сподівання, що в доповідях учасників Симпозіуму під час обговорення і дискусій будуть сформовані релевантні уявлення про ті зміни, які відбуваються в історичній пам’яті спільнот вказаного регіону.

Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олександр Удод звернув увагу на те, що в ЧНУ сформувався потужний осередок історіографічних досліджень, про що свідчить проведення історіографічних симпозіумів, видання однойменних збірників наукових праць, участь черкаських істориків у всеукраїнському та міжнародному обміну науковими досягненнями. Завдання дослідників, на його думку, полягає у фіксації того, як історична наука реагує на агресію рф проти України, у тому числі і її історико пам’яттєвий аспект, як трансформуються концептуальні засади історіографічних досліджень в умовах нових суспільних викликів.

Директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії ЧНУ Наталя Земзюліна підкреслила значення історіографічних досліджень, які не тільки фіксують процес розвитку історичної науки, але й визначають її теоретичні засади та методологічний інструментарій. Вона також розповіла про тематику попередніх історіографічних симпозіумів і окреслила перспективи подальших досліджень, у тому числі з огляду на їхню суспільну значимість.

У перший день роботи були виголошені й обговорені доповіді у тематичних панелях «Трансформація мнемонічного простору Центрально-Східної Європи в умовах геополітичних викликів» (Рафал Стобецький, Олександр Удод, Сергій Троян, Алла Киридон), «Подолання імперської спадщини в умовах опору російській агресії проти України» (Леонід Зашкільняк, Олексій Ясь, Ярослав Калакура, Вадим Хмарський), «Польсько-українські місця пам’яті: мнемонічний наратив у історіографічній перспективі» (Наталя Громакова, Норберт Моравец, Ігор Кривошея, Віталій Тельвак).

На завершення першого дня польські колеги Пьотр Вітек та Ева Сольська (Університет ім. Марії Кюрі-Склодовської) продемонстрували нові технології в історичних студіях в доповіді і презентації «Цифрове відео як інструмент сучасного дослідження минулого та історичної рефлексії на прикладі документального фільму «Прочитання культурного ландшафту».

29 квітня було продовжено обговорення доповідей у тематичних панелях «Специфіка колективної історичної пам’яті в країнах Центрально-Східної Європи», «Мнемонічний вимір російсько-української війни», «Комеморативна грушевськіана», «Історичні персоналії в мнемонічному просторі», «Подолання комуністичної/тоталітарної меморіальної спадщини в Україні та країнах Центрально-Східної Європи», «Пам’яттєва парадигма Першої світової війни», «Центрально-східноєвропейський досвід переосмислення травматичної пам’яті: голокост / голодомор». Найбільший інтерес викликали доповіді: Івана Куцого, Юрія Присяжнюка, Сергія Корновенка, Віталія Масненка, Володимира Ващенка, Віталія Яремчука, Ольги Морозової, Марека Миколайчика, Юлії Кісельової, Максима Попова, Лідії Лазурко, Магдалени Новак, Петра Гаврилишина, Віктора Дроздова, Ігоря Гирича, Сергія Шамари, Владислава Кронгауза, Надії Гончаренко, Лілії Щербін, Валентини Шевченко, Володимира Парація, Міхала Шмігеля, Марини Бугері.

Усього в симпозіумі взяли участь понад 80 науковців з України, Польщі, Великій Британії, Словаччини. Співорганізаторами заходу з українського боку були Інститут історії України Національної академії наук України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, Державний архів Черкаської області. Серед закордонних інституцій представлені: з Польщі – Університет ім. Марії Кюрі-Склодовської, Гданський університет, Лодзький університет, Університет ім. Адама Міцкевича в Познані, Жешувський університет, Вроцлавський університет, Гуманітарно-природничий університет імені Яна Длугоша в Ченстохові; зі Словаччини – Університет Матея Бела; із Великобританії (Шотландії) – Абердинський університет. Також серед співорганізаторів варто згадати Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії (ЧНУ), Towarzystwo Historiograficzne (Польща), Осередок НТШ у Черкасах.
Учасники Симпозіуму зазначали необхідність формування оновленої концепції національної історії, уточнення поняттєвого апарату історіографії, вироблення ефективного механізму протидії історичній політиці держави-агресора рф. Констатувалося, що розгляд цих питань має практичний суспільно важливий вимір. Адже, отримане наукове знання дозволяє краще розуміти наші перспективи, у тому числі зміцнює впевненість у перемогу України.

Відеозапис засідань Симпозіуму можна переглянути за посиланням:

28 квітня

29 квітня Секція А

29 квітня

Секція Б

Кафедра історії України