Шевченківський тиждень до 206-річниці від дня народження Тараса Шевченка розпочався в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

У ці дні творчість Кобзаря об’єднує викладачів і студентів усіх спеціальностей ЧНУ. Проводяться конкурси читців, художні виставки, творчі вечори та літературні студії.

Цьогоріч до відзначення шевченківських днів в університеті підійшли по-новому і розпочали їх із загальноуніверситетської виставки «Шевченкіана-2020».

Із вступним словом звернувся до присутніх ректор ЧНУ Олександр Черевко.

— Шевченківська тема для Черкаського національного університету близька, і не лише в березні, коли Україна відзначає річниці, пов’язані з великим українським пророком. Зайдіть у будь-який український дім — і ви обов’язково знайдете там Кобзаря чи портрет Тараса Григоровича. Шевченкове слово завжди було актуальним і важливим для нації. Кобзар переконував, що ніколи українці не вирішать матеріальних проблем, якщо не матимуть своєї національної ідеї — незалежності, духовної й культурної єдності, української мови. Зараз, як ніколи, важливо вивчати твори Шевченка. Ми будемо розуміти смисл слова Кобзаря, коли відвідуватимемо подібні заходи не для «позначки», а задля усвідомлення істинності його слів. Пам’ятайте: «В своїй хаті й своя правда… І сила, і воля»! — промовив ректор і подякував усім співорганізаторам заходів Шевченкіани.

Варто зазначити, що до створення виставки долучилися Музей рушника ЧНУ, ННІ української філології та соціальних комунікацій, ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, ННІ природничих та аграрних наук, ННІ фізичної культури, спорту та здоров’я, ФОТІУС, ІНФОТЕХ і психологічний факультет. Ректор Олександр Черевко також надав картини з власної колекції.

Свою любов до Кобзаря викладачі й студенти малювали, вишивали, витинали. Крім своїх власних робіт та сімейних реліквій, вони принесли на виставку «Кобзарі», що дивують різноманіттям. Загалом на виставці представлено близько 50 робіт. Експозиція поєднала й картини з краєвидами шевченківських місць, й оригінальні витинанки, і вишиті портрети Кобзаря, і макети та композиції, і сувенірну продукцію.

Одними з тих, хто популяризує ідеї Кобзаря, його творчість, є викладачі навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій ЧНУ. Філологи та літературознавці постійно досліджують творчу спадщину Шевченка. Над цією тематикою у межах Центру шевченкознавчих досліджень працюють відомі шевченкознавці, а також активні й обдаровані студенти, магістранти. Черкаські науковці об’єднують свої зусилля з відділом шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України.

Професор кафедри української літератури та компаративістики, керівник Черкаського наукового центру Шевченкознавчих досліджень ЧНУ Володимир Поліщук нагадав про важливість подібних заходів.

— Уже 18 років у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького діє Черкаський науковий центр шевченкознавчих досліджень. Адже навчальний заклад, який вже близько 100 років займається освітньою діяльністю в Шевченковому краї, відчуває особливу відповідальність за вивчення спадщини свого видатного земляка. Постать Шевченка і його слова є тим орієнтиром, до якого мають дослухатися українці. 159 років минуло з його смерті, а слово Кобзаря живе й продовжує творити незалежну, демократичну Україну. 9 березня всі соцмережі майоріли постами з висловами Шевченка, молодь пам’ятає й усвідомлює, як важливо читати й розуміти смисли слів всесвітньо відомого українця, — зазначив Володимир Поліщук.

Професор кафедри української літератури та компаративістики, член наукового товариства імені Тараса Шевченка, літературознавець, поет Василь Пахаренко розповів про три основні цінності Кобзаря, які сьогодні «печуть» українському суспільству.

— Я їх називаю: «три стовпи-світодержці». Пам’ятаєте ті залізні стовпи, яких шукав Тарас малим? Це — Бог, Людина і Нація. Бог — сенс, початок і кінець усього. Але єдиний спосіб пізнати Бога — це пізнати Людину, пізнати самого себе як Образ і Подобу Божу та прагнути духової відповідності. Чому ж нація? Шевченко і своїм життям, і своєю поезією стверджує, що людина має жити в рідному середовищі, аби бути гармонійною і щасливою — Образом і Подобою Бога. Щоб природа, культура, люди, мова навколо були рідними. У чужому оточенні це неможливо. І ще одна дуже важлива Шевченкова думка — ці всі цінності, опори однаково важливі. Він упевнений, якщо хоч одну з них забрати, то впаде духовне небо над нами, зрушиться світобудова, — наголосив Василь Пахаренко.

Цей день в Черкаському національному зробили особливим учасники студентського вокального колективу «Мелодія» під керівництвом народної артистки України Лідії Зайнчківської. Під звуки бандури вони виконали пісню за віршем Шевченка «Зоре моя вечірняя».

Студенти й викладачі оглянули експонати виставки та зробили світлини. Усі охочі можуть побачити виставку впродовж шевченківського тижня.

У ці дні в університеті планується ще низка заходів, які кожен охочий зможе відвідати.

З графіком подій можна ознайомитися ТУТ.

Запрошуємо переглянути відео:

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького