24-25 березня відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні підходи до вивчення біорізноманіття в об’єктах природно-заповідного фонду».

У її роботі взяли участь понад 50 вчених, що представляли близько 25 наукових і освітніх установ, а також громадських організацій із різних регіонів України. Організатори конференції — Черкаська обласна військова адміністрація, Національний природний парк «Холодний Яр», Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, громадські організації «Українська природоохоронна група "UNCG"», «Всеукраїнська екологічна ліга» та «Екосоціум».

Перший день роботи конференції проходив на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Проректор з наукової та інноваційної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло наголосив на важливості таких зустрічей: «Ця конференція організована з метою підтримки НПП «Холодний Яр», який був створений порівняно недавно і потребує уваги та наукового інтересу. Роботи багато, тому сьогоднішній захід — це можливість висловити своє бачення щодо подальшого розвитку парку, аби завдяки спільним зусиллям він міг стати візитівкою Черкаської області».

Заступник голови Черкаської військової адміністрації Олександр Турченяк зазначив, що потрібно робити все можливе, аби спільними зусиллями науковців та органів влади зберегти навколишнє середовище і розвивати як національні парки, так і всю рекреаційну інфраструктуру.

В.о. директора НПП «Холодний Яр» Богдан Легоняк запросив науковців до проведення спільних досліджень та подякував усім присутнім за підтримку в процесі створення нацпарку.

У пленарній частині конференції було представлено доповіді про сучасний стан природно-заповідного фонду Черкаської області (Людмила Довга); акцію з охорони підсніжника складчастого в лісовому урочищі «Холодний Яр» як драйвер створення національного природного парку (Олександр Спрягайло); історію створення НПП «Холодний Яр» (Микола Чорний).

Жвавий інтерес в учасників конференції викликала наукова доповідь Анни Куземко, провідної наукової співробітниці відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: «Європейський досвід створення планів управління природоохоронними територіями і перспективи його використання у НПП Холодний Яр».

«Чудово, що у нас є національний парк, але тепер постало питання, як його охороняти відповідно до законодавства України. Це не щось, що має формально бути, це те, що має працювати», – зазначає у своїй промові науковиця.

Інші доповіді стосувались історії, подальших завдань та перспектив геоботанічних досліджень Холодного Яру (Яків Дідух); використання ГІС в управлінні НПП (Наталія Брусенцова); використання інструментів громадянської науки для наукових досліджень (Олексій Василюк); орнітофауни НПП «Холодний Яр» (Максим Гаврилюк); флори природних біотопів басейну р. Синюха (Катерина Лавріненко). Інші учасники конференції представили результати досліджень на секції стендових доповідей.

Для студентів-біологів, які були присутні на конференції, захід став можливістю отримати корисний досвід від практиків. Студентка 2-СБ курсу Крістіна Кишінько поділилася своїми враженнями від зустрічі: «Для мене це корисний досвід, оскільки були підняті такі важливі питання, як охорона природи, створення нових заповідних територій, а також поширення інформації про важливість збереження навколишнього середовища».

Олена Травуцька, студентка 2-СБ курсу, додала, що для неї було дуже цікаво було спостерігати та опрацьовувати результати досліджень та акцій з охорони флори національного парку.

Другий день конференції проходив на базі НПП «Холодний Яр». Науковці ознайомились із діяльністю нацпарку; ділилися досвідом наукових досліджень та природоохоронних заходів в інших об’єктах природно-заповідного фонду. Обговорювалися питання зонування території нацпарку, розробки плану управління території, перспектив спільних досліджень різних груп організмів.

Також про це йдеться у сюжеті «Суспільне: Черкаси»:

ННІ природничих та аграрних наук

Ольга Ярмолич, студентка 1 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій