Відома українська пареміологиня професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Валентина Калько28 квітня  провела гостьову лекцію для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти ОП «Журналістика» на тему «Когнітивна парадигма як парасолька сучасної лінгвістики».

Учасниками науково-навчального дійства стали студенти, викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації НУБІП, доктори, кандидати наук і здобувачі освіти з різних університетів України.

Лекторка обрала стратегійним інформативним акцентом те, що когнітивна лінгвістика – галузь мовознавства, яка вивчає мову як засіб отримання, зберігання, оброблення і використання знань, спрямована на дослідження способів концептуалізації та категоризації певною мовою світу дійсності й внутрішнього рефлексивного досвіду. Вона переконливо довела, що об’єктом когнітивної лінгвістики в її концептуальному інтерпретуванні є мова як експонент когнітивних структур і процесів свідомості, а предметом − співвідношення когнітивних механізмів свідомості з природною мовою та її мовленнєвою реалізацією. У процесі логічного, опертого на переконливі аргументи викладу системно й послідовно потверджено, що осердя когнітивної лінгвістики сформували такі основні проблеми: яку природу має мовне знання? як людина оволодіває мовними знаннями? як індивід використовує мовні знання?

З-поміж пріоритетних напрямів аналізованої мовознавчої сфери вирізнено теорію метафори, ономасіологію і теорію номінації, комунікативну лінгвістику та теорію тексту, що дала змогу розкрити механізм дії когніції в таких мовознавчих царинах, як лексикологія, фразеологія, морфологія, синтаксис української мови ЗМІ, практична стилістика української мови. Основну увагу приділено метафоризаціії як когнітивному процесові, що наскрізно пронизує мовні стратуми, його органічному зв'язкові із журналістським текстом. Метафору потрактовано як найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови й вияв мовної економії, як семіотичну закономірність, точніше як використання знаків однієї предметної сфери на позначення іншої, уподібненої до неї тим або тим типом відношень.

Теоретичні положення викладено в чіткій послідовності й доступно. Кожне з них виразно проілюстровано конкретними прикладами, дібраними з різних джерел, серед яких і медійні тексти.

Слухачів захопив стиль наукового викладу, до якого вдавалася професор Валентина Калько, його лінгвокреативна прагматизація. Для різновекторного аналізу глибинних за змістом, експліцитно конотованих метафор застосовано когнітивну процедуру, складниками якої є царина-джерело (наші конкретні, практичні, пізнавальні знання, здобуті в процесі безпосередньої взаємодії з дійсністю, наш досвід) і царина-мішень (недостатньо збагнене, менш конкретне, невизначене знання, яке потребує оприявнення). Кожна з проінтерпретованих метафор постала як самобутнє явище і як національний феномен. По-особливому зацікавили слухачів синестезійні метафори. Валентина Володимирівна поділилася своїми оригінальним дослідницьким досвідом, суть якого студенти зрозуміли й будуть використовувати, коли продукуватимуть власні тексти.

Про вплив лекторки на майбутніх журналістів свідчать численні запитання, що надійшли від них, участь у дискусії. Своїми міркування про когнітивну парадигму і концепцією її дослідження поділилися відомі вчені – доктор філологічних наук, професор Донецького національного університету імені Василя Стуса, професор титулярний (Польща) Тетяна Космеда, кандидат філологічних наук, професор кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Світлана ІГНАТЬЄВА, доктор філологічних наук, професор, кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України Микола Степаненко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України Наталія Адамчук.

Своє слово про лекцію висловили студенти. Ось деякі їхні міркування:

«Лекція не мала жодних шансів не сподобатися, особливо тим, хто навчається на журналіста. Без розвитку метафор, мабуть, ми б і не дійшли еволюційно до «почесного звання Homo sapiens». Мене лекція захопила не тільки через актуальність проблематики, а й через стиль подачі, який обрала шановна наша гостя. Заімпонувала презентація. Матеріал скомпоновано майстерно, що дало змогу заглибитись і в зарубіжний дискурс становлення цієї важливої сфери мовознавства, і у вітчизняний. Лекція залишила надзвичайно гарні враження, а ще краще та важливіше – інформацію для роздумів. Хотілося, аби такі ерудовані й цікаві лектори, як Валентина Володимирівна, були частими гостями в нашому університеті» (Дмитро Земляной).

«Лекція вразила глибиною інформації, презентація надихнула знаннями. Кожен слайд дає матеріал для роздумів, змушує по-іншому розкодовувати всім нам знайомі метафори. Чудове ораторське мистецтво та харизма Валентини Володимирівни доповнили позитивну картину сприйняття. Майже сотня слайдів «збігли», як одна мить, і – що найважливіше – міцно закарбувалися в пам’яті» (Петро Кужельний).

«Гостьова лекція професора Валентини Калько стала для мене справжнім інтелектуальним поштовхом, що дозволив глибше поглянути на мову крізь призму людського мислення та досвіду. Завдяки цьому заходу вдалося реально збагнути складну сутність когнітивної парадигми як інтегративного підходу, що об’єднує різні напрями сучасного мовознавства та акцентує зв’язок мови з мисленням, досвідом і культурою, а також тим, як ми концептуалізуємо світ і відображаємо його у власних текстах. Особливо цінними для мене стали розмисли про те, що мова є не просто системою знаків, а живим інструментом структурування нашої свідомості, – критично важливим для розуміння сучасних комунікаційних процесів. Такий формат професійного спілкування не лише розширює наш науковий світогляд, а й дає практичне підґрунтя для власних досліджень у сфері журналістики» (Віталіна Заєць).

«Лекція, присвячена дослідженню метафори в українській – і не тільки – мові, надзвичайно змістовна та актуальна, винятково важлива для професійного становлення. Основну увагу приділено не лише традиційному розумінню метафори засобу орнаментальності, а і її фундаментальній когнітивній функції – здатності структурувати наше мислення та забезпечувати сприйняття навколишньої реальності.

Особливо цікавим є розгляд концептуальних метафор у сучасному публіцистичному дискурсі та медіапросторі. Заняття допомогло краще зрозуміти механізми творення авторських метафор. Такий підхід стимулює до глибшого вивчення лексичного багатства української мови та відмови від заклішованих поглядів і підходів. Мали щастя спілкуватися з ерудованою людиною, яка любить слово і вчить нас відчувати та розуміти його силу й красу» (Артем Чорний).

Усі присутні щиро подякували Валентині Володимирівні. Колеги порадили підготувати монографію, актуальність якої очевидна.

Джерело: Національний університет біоресурсів і природокористування України