4 березня виповнилося 75 років від народження легендарного Володимира Івасюка. Своїми роздумами на могилі видатного українця поділився директор Науково-освітнього центру Українського козацтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Юрій Присяжнюк.
— Володимир Івасюк (1949–1979) — український композитор, виконавець, поет, фундатор сучасної естрадної музики. Прожив усього 30 років, проте зробив для своєї країни більше за багатьох політиків і дипломатів — змусив світ говорити про Україну.
https://cdu.edu.ua/news/profesor-chnu-podilyvsia-rozdumamy-pro-vydatnoho-ukraintsia.html#sigProIdab9ebae563
Він — автор 107 пісень, 53 інших творів. Мультиінструменталіст — володів скрипкою, фортепіано, віолончеллю, гітарою. Ще коли був учнем 9 класу (1964), створив перший в Україні вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». Захоплювався живописом. Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (1994, посмертно). Герой України (2009, посмертно).
Найвідоміша пісня В. Івасюка — «Червона рута». Вона стала еталоном для кожного пісенного майстра в Україні. 19-річний юнак написав її 1968 р., коли був студентом Чернівецького медичного інституту.
Створюючи сюжет пісні, Івасюк мандрував селами, особливо гірськими. Він шукав ключ до розуміння таємничої «червоної рути». На Путильщині записав легенду про загадкове чар-зілля, що постає в народних переказах символом чистого кохання. Зберігся унікальний документ — первинний текст слів пісні «Червона рута»:
Ти не смійся хоч раз, не кажи, що забула,
А згадай про той час, як ти мавкою була.
Що ночами в лісах ти чар-зілля шукала,
Що з вітрами, як птах, ти колись розмовляла.
Володимир Івасюк прагнув надати «Червоній руті» характеру балади, але для такого жанру потрібні були лаконізм, простота й щирість. Автор переписував її безліч разів, шліфував текст. Вкладав у пісню все, що міг, потім відкладав її до появи нових ідей, і знову працював.
У виконанні ансамблю «Смерічка» «Червона рута» стала піснею року на Всесоюзному конкурсі «Пісня-71». На заключному концерті разом із Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком шедевр співав сам Володимир Івасюк. З часом «Червона рута» стала шлягером. Наступного року, на тому ж конкурсі — «Пісня-72» — перемогла ще одна пісня Володимира Івасюка — «Водограй».
Незважаючи на професійне визнання та щиру народну любов, москва жорстоко помстилася талановитому українцю. 18 травня 1979 р. його було знайдено страченим у Брюховецькому лісі під Львовом.
Творчість Володимира Івасюка стала одним із національних символів України.
Директор НОЦ Українського козацтва, проф. Юрій Присяжнюк