Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми мовної особистості: лінгвістика і лінгводидактика» відбулася онлайн 26 листопада 2020 року і стала значущою подією у житті наукової спільноти України, близького та далекого зарубіжжя.

Організаторами конференції виступили Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (кафедра російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання і кафедра практики англійської мови) та Київський національний лінгвістичний університет (кафедра російської мови і літератури).

Учасниками-партнерами стали представники Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України (В.М. Бріцин, Т.В. Радзієвська, С.С. Єрмоленко), Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (О. В. Романова), Казахського національного педагогічного університету імені Абая, Атирауського університету імені Досмухамедова, Карагандинського університету імені Академіка Є. А. Букетова, Термезького державного університету, Узбецького державного університету світових мов, Бухарського державного університету, Каракалпакського університету імені Бердаха, Мінського державного лінгвістичного університету, Мозирського державного педагогічного університету імені І. П. Шамякіна, Інститут іноземних мов Чанчунського університету та інші заклади вищої освіти.

Участь у заході зголосилися взяти 220 науковців. Загалом до заходу залучені доповідачі з 9 країн світу (Білорусі, Грузії, Китаю, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Німеччини, Нової Зеландії тощо) та 16 українських ЗВО. До участі в конференції долучилися стейкхолдери ННІ іноземних мов: викладачі Черкаського художньо-технічного коледжу та Одеської загальноосвітньої школи № 92.

Проблематика конференції мала міждисциплінарний характер і охоплювала актуальні питання: питання теорії мовної особистості; мовна особистість у соціокультурному та етнокультурному аспектах; мовна особистість у структурі комунікативної ситуації; мовна особистість у контексті міжкультурної комунікації; мовна особистість у когнітивному та психологічному аспектах; мовна поведінка в умовах суспільно-економічних трансформацій; формування мовної особистості у процесі навчання мов.

Із вітальними словами до присутніх на відкритті конференції звернувся проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЧНУ проф. Сергій Валерійович Корновенко, який нагадав про давні традиції лінгвістичної науки в Черкаському університеті та про те, що нині університет достойно представляють відомі науковці-філологи. Довгий час славу університету примножувала професорка Валентина Павлівна Мусієнко, яка 34 роки пропрацювала в ЧНУ, з яких 32 роки — на посаді завідувача кафедри загального та російського мовознавства. Її внесок у розвиток ЧНУ без перебільшення вагомий. Нею виховано плеяду кандидатів та докторів наук, створено знану соціо- та психолінгвістичну школу. Має 2 медалі: Відзнаки ректора «За особисті заслуги».

Дякуючи Валентині Павлівні, ініціатору та організатору конференції, було реалізовано спільний науковий проєкт із Київським національним університетом — науково-практична конференція «Проблеми мовної особистості: лінгвістика і лінгводидактика». Проєкт успішний, оскільки розпочався у 2012 році й дотепер щодва роки проводиться науковий форум, присвячений питанням мовної особистості.

Радник, начальник відділу з питань освіти Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Ван Дацзюнь висловив власні аналітичні спостереження щодо викладання української і російської мов в університетах Китайської Народної Республіки.

Модератор Пленарного засідання, голова оргкомітету, проф. Валентина Павлівна Мусієнко висловилася за подальше втілення наукових проєктів, реалізованих на партнерських засадах ЧНУ та КНЛУ. Конференційний день був насичений враженнями й серйозною роботою. Доповіді звучали мовами конференції: українською, російською, англійською. На пленарному засіданні виступили:

Лідія Павлівна Гнатюк, д. філол. н., професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка представила на розгляд проблему реконструкції староукраїнської мовної особистості. Доповідач акцентувала увагу на тому, що така реконструкція дозволяє по-новому інтерпретувати певний період в історії української літературної мови з погляду її творців, розглянути процеси і тенденції розвитку літературної мови в конкретну історичну епоху з урахуванням «людського» чинника.

Із цікавою й актуальною темою «Воспевание совершенства личности в пословицах народов мира» виступив Поян Уралович Бакіров, д. філол. н., професор, декан факультета російської філології Термезького державного університету (Узбекистан, м. Термез). Завдяки конференції учасники отримали інформацію із паремійного фонду народів світу та змогли дізнатися про найбільш південне місто Узбекистану.

У доповіді д. філол. н., професорки, провідної наукової співробітниці Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Тетяни Вадимівни Радзієвської було детально проаналізовано «Мовну особистість і «фактор дискурсу» матеріалі одного тексту славіста П. О. Лавровського, учителя О.О. Потебні.

Жвавий інтерес викликав виступ докторки філологічних наук, професорки Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Світлани Анатоліївни Жаботинської, яка представила доповідь «Лингвокогнитивные техники языковой личности: грамматикон конструкций В.С. Черномырдина».

Ольга Вячеславівна Радчук, докторка філологічних наук, доцентка кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Харків, Україна) представила «Концептуальне ядро значення еквівалентних ад’єктивів безпечний (укр.)»

Тетяна Вікторівна Клеофастова, докторка філологічних наук, професорка кафедри російської мови і літератури Київського національного лінгвістичного університету проаналізувала особливості зображення «героя часу» у сучасній російській та китайській прозі.

Маргарита Костянтинівна Пак, докторка філологічних наук, професорка Карагандинського університету імені академіка Е.А. Букетова та її магістрантка Наталія Валеріївна Чекмарьова (Караганда, Казахстан) розглянули випадки використання англіцизмів у сучасному газетному дискурсі Казахстану та пояснили найбільш вдалий, на думку доповідачів, спосіб представлення незнайомих або малозрозумілих слів.

Стендово (за браком часу) були представлені доповіді: Валентини Павлівни Мусієнко, д. філол. н., професорки кафедри російської мови і літератури Київського національного лінгвістичного університету: Лінгвокультурологія: теоретичні підстави і можливості; Наталії Петрівни Шумарової, д. філол. н., професорки, завідувачки кафедри мови та стилістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Мовна особистість в системі мовних практик сьогодення; Людмили Володимирівни Шитик, д. філол. н., професорки кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького «Мовний портрет черкаського політика».

У другій половині дня були заслухані доповіді представників секції «Молоді голоси науки» та професорки кафедри української літератури та компаративістики Людмили Іванівни Ромащенко, яка проаналізувала новітні зміни в українському правописі, викликані ідеологічними установками, — звільнення від російськомовних впливів, повернення до питомо українських норм рідної мови, стирання різниці між українською мовою на материковій Україні і українською в діаспорі. При цьому доповідач доводить, що в запропонованому варіанті досить відчутний вплив норм польської мови.

Від секції «Молоді голоси науки» виступили: Дар’я Бондар (магістрантка ННІ іноземних мов ЧНУ імені Б. Хмельницького); Мюге Буджак (Турція, студентка факультету слов’янської філології КНЛУ); Евеліна Галустян (магістрантка ННІ іноземних мов ЧНУ імені Б. Хмельницького); Шабібі Дурдібаєва (Туркменістан, студентка III курсу факультету слов’янської філології КНЛУ); Чжан Цань (КНР, магістрантка факультету слов’янської філології КНЛУ); Чжоу Менсянь (КНР, магістрантка факультету слов’янської філології КНЛУ); Анрі Луіз Роз Марі (Франція, магістрантка факультету слов’янської філології КНЛУ); Чжан Цзінь (КНР, магістрантка факультету слов’янської філології КНЛУ).

Активну участь у обговоренні тем і доповідей взяли учасники конференції.

За результатами роботи конференція ухвалила таке рішення:

Продовжувати конструктивну співпрацю між ЧНУ та КНЛУ й закладами України і зарубіжжя. Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми мовної особистості: лінгвістика і лінгводидактика» проводити один раз на два роки.

 Із відгуків учасників:

Бакіров П. У. (Узбекистан): Международная научная конференция «Проблемы языковой личности: лингвистика и лингводидактика», которая состоялась 26 ноября 2020 года в Черкасском национальном университете имени Богдана Хмельницкого, прошла на высоком научном уровне, с чем поздравляем в первую очередь организаторов, всех коллег и участников. Надеемся на дальнейшее научное сотрудничество между учёными Черкасского национального университета и Термезского государственного университета, который находится на самом юге Республики Узбекистан.

Джусупов М. Дж. (Узбекистан): Поздравляю с успешным проведением международной научной конференции. С пожеланием дальнейших успехов!

Сукаленко Т.В. (Ірпінь): Вже не вперше у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького так гостинно зустрічають учасників заходу, навіть у дистанційному форматі відчули тепло зустрічі. Приємно побачити таку тісну співпрацю керівництва університету з науковцями, а ще більш приємно побачити загальну організацію роботи. Хотілося б побажати на майбутнє організаторам творчого натхнення, сил і наснаги, щоб і надалі конференція сприяла формуванню наукового єднання учених України та зарубіжжя.

Радчук О.В. (Харків): Сьогоднішній захід важливий для лінгвістів не лише України, адже відбулося обговорення цікавих і серйозних проблем мовознавства. Хочу ще раз подякувати організаторам і всім учасникам за цікавий і важливий внесок у наукове життя. Бажаю подальших здобутків і успіхів у розбудові теорії мовної особистості!

Кафедра російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання