Просвітницька онлайн-лекція «Інтернет-фольклор російсько-української війни: традиції та новаторство» відбулась у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Усі  охочі студенти, аспіранти й науковці, кому цікава ця тема, змогли послухати лекторку —  докторку філологічних наук, професорку кафедри української літератури та компаративістики Наталію Ярмоленко. Вона  розповіла про  особливості та незвичність фольклору як традиційного, так і сучасного: 

— Сучасний фольклор вільний і некерований. Він обов’язково є ідеологічною зброєю, адже саме фольклор першим відгукнувся на події війни. І, якщо історикам потрібні зусилля та час, аби щось змінити, то фольклор змінюється сам по собі.

Спікерка продовжила свою розповідь про різновиди фольклору, до яких також віднесла сучасний інтернет-фольклор (інтернетлор). До цього виду усної народної творчості належать сучасні інтернет-меми, віршики та анекдоти, байки та пісні на різні актуальні теми. Лекторка також додала цікаві та актуальні приклади сучасного інтернетлору:

— Гуси, гуси!

— Га-га-га!

— На Московію?

— Ага!

— Що ж, летіть, наснаги й сили!

Орків кидайте в могили,

Забивайте їх крильми

Зверху ви, а знизу ми

Знищимо всіх до одного,

Не шкодуючи нікого!

Отже, гусоньки, до зброї!

— Га-га-га! Завжди готові!

Під час зустрічі звучав і політичній інтернет-фольклор, як от:  жартики про московського фюрера, армію російської федерації та безлузду прокремлівську пропаганду:

Путін-лох, наївся блох,

Сів під дерево і здох.

А на дереві блоха

З’їла бідного лоха.

Окремо Наталія Миколаївна наголосила щодо появи великої кількості вульгаризмів та нецензурщини від початку воєнних дій. Це спричинило протистояння у суспільстві двох верств людей з різними думками про те, чи доречним є таке використання нецензурної лексики.

Професорка зупинилась на тому, що інтернетлор стрімко розвивається, набирає серйозних, неочікуваних обертів, які не завжди вдається проконтролювати. І це часто стає причиною порушень правил написання слів у мемах, таких жартівливих віршиках чи банальних крилатих виразах.

— Є обгрунтовані описки, як от написання слів «москва», «путін» з маленької літери, а є помилки,  спричинені незнанням орфографії та пунктуації, —  розповіла   Наталія Ярмоленко.

—  Інтернетлор, який  ми читаємо в соціальних мережах, сприймається як сарказм, як висміювання. Але мотиваційна матриця інтернет-фольклору формує патріотичну свідомість українця  в логістичній парадигмі воєнного часу, —  підсумувала доцентка кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Галина Кочерга. 

 

Ірина Захарченко, студенка 1-ВБ курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій