В ННІ міжнародних відносин, історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького пройшов студентський круглий стіл «Російсько-українська війна і пострадянські країни: допомога Україні в боротьбі, невирішеність і співпраця з агресором» у форматі онлайн. У ньому взяли участь студенти 4 курсу спеціальності «Історія» і «Історія та археологія».

Студентів привітала директорка інституту професорка Наталія Земзюліна. Вона підкреслила актуальність теми зустрічі, необхідність висвітлювати позицію кожної країни пострадянського простору щодо агресії росії проти України й намагатися надати відповідь на те, як оцінка і ставлення до агресії пов’язане із соціально-економічною і політичною ситуацією в цих країнах.

Модератор заходу доцентка Олена Сухушина відзначила, що сьогодні маркером оцінки сучасних міжнародних відносин на пострадянському просторі є позиція кожної з них щодо російсько-української війни. На її думку, тринадцять країн цього регіону можна поділити на 4 групи: країни, які з першого дня щиро допомагають Україні на дипломатичному фронті, зброєю, гуманітарною допомогою (Литва, Латвія, Естонія); країни, які певним чином підтримують Україну різними засобами (Молдова, Казахстан, Азербайджан); країни, які чітко не визначилися у війні та побічно допомагають агресору (Грузія, Вірменія, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан) і країна, яка відкрито співпрацює з фашистським режимом росії — білорусь.
Студенти Владислав Панасенко, Єгор Ребров і Олександр Лазаренко за допомогою яскравих презентацій розповіли про військову допомогу Литви, Латвії, Естонії зброєю, яка складалась із гаубиць, джавелінів, протитанкових мін, легкого озброєння, засобами індивідуального захисту, бронежилети, каски, а також вантажівки, польові шпиталі. Означені країни одними із перших засудили агресію росії, закрили свій повітряний простір для країни-агресора, підтримали ініціативу відключення росії від SWIFT і підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Про політику керівництва білорусі за рік війни, що триває, поділилася власними поглядами Тетяна Цап. Вона зазначила, що білорусь «впевнено» перетворюється із країни-союзника путіна в країну-агресора. У той же час частина населення білорусі засуджуює агресію росії, політику лукашенка проти участі білорусів у війні. Тетяна навела приклад місцевих виступів білорусів проти війни й розповіла про історію формування і боротьбу по захисту Київщини у березні 2022 року Білоруського батальйону імені Кастуся Калиновського.

Республіка Молдова чітко підтримує Україну в супротиві у повномасштабній війні росії, але не має можливості надавати допомогу Україні сучасним озброєнням. Однак Молдова за рік війни скоротила експорт власної продукції до росії на 31%, відправила до України п’ять вантажівок гуманітарної допомоги. Про ці, та інші приклади допомоги Молдови у боротьбі України доповів Сергій Вознюк. Окрім того, він звернув увагу на те, що Молдова на всіх міжнародних форумах під час війни активно підтримує Україну; президентка Мая Санду постійно спілкується з українським Президентом і посадовцями задля розв'язання різних питань допомоги.

Позиція закавказьких пострадянських країн – Грузії, Азербайджану і Вірменії – на агресію росії проти України була висвітлена у виступах Максима Журавського, Олександра Петрика і Ярослава Кузьменка. Азербайджан підтримує територіальну цілісність України та вважає, що принцип міжнародного права не повинен спотворюватися через політичну перевагу. Максим Журавський зазначив, що економічні зв’язки Азербайджану з росією не сприятимуть більш рішучій допомозі Україні. Азербайджан офіційно займає нейтральну позицію. У доповіді Олександра Петрика підкреслювалось, що керівництво Грузії посідає сьогодні проросійську позицію, воно відмовилось запроваджувати санкції проти росії. Населення Грузії виступає за повну підтримку України, по всій країні майорять жовто-блакитні прапори. Вимогами неодноразових мітингів є підтримка і допомога Україні. Після таких виступів грузинський уряд спрямовував в Україну гуманітарну допомогу. Ярослав Кузьменко, розповідаючи про позицію Вірменії зауважив, що вона не визнавала до 24 лютого 2022 року і не визнає сьогодні незалежність так званих ЛНР і ДНР, але відносно повномасштабної війни росії проти України не робить жодних заяв. Вірменія була єдиною країною, крім росії, яка проголосувала проти виключення росії з Ради Європи.

Оцінка і дипломатична допомога Казахстану Україні була висвітлена в доповіді Артема Бегейми. Він зазначив, що формально країна є союзником росії, але відмова участі Казахстану в окупаційних військах росії і публічне засудження «квазіреспублік» на Донбасі казахським президентом було певною допомогою Україні в міжнародному засуджені війни. Про політичні та геополітичні аспекти відношення Узбекистану до російсько-української війни розповів Максим Богун. Аналіз студентом узбецьких сайтів свідчить, що керівництво країни проти участі її громадян у війні, воно вважає, що війна впливає на деколонізацію інших сусідніх країн і підштовхує до пошуків пострадянськими країнами нових союзників, а не співпрацювати з росією. Офіційно Узбекистан займає нейтральну позицію в російсько-українській війні.

Олена Сухушина, кандидатка історичних наук, доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки