До конференції майбутнього, яка проходила в австрійському Університеті природних ресурсів і наук про життя (Universität für Bodenkultur, BOKU), долучилася начальник міжнародного відділу, доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександра Дем'яненко.

Експерти з різних галузей науки зібралися разом для критичного аналізу та обговорення наявних викликів, що стоять перед людством, та концепцій їхнього подолання. Теми кризи клімату та біорізноманіття, загрозливого дефіциту ресурсів і передбачуване збільшення населення Землі, виклики світового виробництва, харчові системи та харчові звички обговорювали науковці, представники бізнесу та громадського сектору.

Відкрили конференцію майбутнього ректор BOKU Єва Шулев-Штейндль, голова ради університету BOKU Йозеф Планк, Голова Студентської ради BOKU Крістіан Малецкі, Норберт Тотшніг, Федеральний міністр сільського господарства, лісового господарства, регіонів і водного господарства Австрії. Спікерами та учасниками панельних дискусій з актуальних тем конференції було запрошено представників бізнес-структур Австрії, таких як компанія RWA — лідер інновацій та постачальник ноу-хау технологій в аграрному секторі країни та Європи, Agro Innovation Lab, AGRANA Fruit, Goodmills Group, науковців та студентів університету, делегатів від публічних австрійських інституцій.

На завершення роботи конференції Віцеректор з досліджень та інновацій BOKU Крістіан Обінгер наголосив на важливості для суспільства, держави та Європи досліджень, що проводяться в університеті. Його аргументи були підтримані також підсумковим виступом Біргіт Таубер, представниці Австрійської агенції сприяння дослідженням.

BOKU є одним із найкращих університетів наук про життя в Європі, який характеризується цілісним підходом до дослідження та навчання. Він розпочав свою історію у 1872 році, а вже зараз наразі налічує 15 факультетів і має 11 000 студентів, що вивчають матеріалознавство та інженерію процесів, хімію, біотехнології, інтегративну біологію та біорізноманіття, харчові технології, стійкі сільськогосподарські системи, лісогрунтознавство, рослинництво, прикладну генетику та ін.

— Для ефективної міжнародної співпраці в освіті та науці важливо розуміти, які питання, теми, напрямки досліджень є пріоритетними для потенційних партнерів. Участь у таких наукових заходах як конференція майбутнього дозволяє ширше подивитися на можливості колаборації, познайомитися з результатами роботи іноземних колег та форматами їх презентації, перейняти досвід та закласти основу для подальшої комунікації та реалізації спільних проєктів — резюмує Олександра Дем'яненко.

Відділ міжнародних зв’язків