bgb
 
 
 
 
 

Доцентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександра Дем’яненко взяла участь у дводенній міжнародній конференції «RE:think bridges». Захід було організовано Федерацією неурядових організацій Румунії (FONPC) спільно з міжнародними організаціями CARE France, ICVA, SERA Romania та EUROCHILD.

Конференція в Бухаресті зібрала понад 200 учасників з 25 європейських країн. Її метою став обмін передовим досвідом щодо ролі громадянського суспільства в наданні допомоги Україні у звʼязку з повномасштабним вторгненням росії, проєктів підтримки тимчасово переміщених до країн ЄС українців, а також наукових досліджень різних аспектів інтеграції українців закордоном. Серед учасників були представники влади Румунії, Світового банку, інститутів громадянського суспільства країн ЄС, депутати Європейського парламенту, а також науковці з України, США, Великобританії, Австрії та Румунії.

Із вступним словом виступили Каталіна Галер, державний радник в Адміністрації Президента Румунії, Вікторія Стойчу, державний радник офісу Прем’єр-міністра Румунії, Лігія Дека, Міністр освіти Румунії. Також до участі у конференції долучилися депутати Європейського парламенту Віктор Негреску, віцеголова комітету з питань культури та освіти, та Драгош Пислару, голова комітету з питань зайнятості та соціальних справ.

Серед спікерів, що відкрили конференцію, був також Ігор Прокопчук, посол України в Румунії.

Протягом двох днів конференції 12 міжнародних, національних або регіональних організацій публічно презентували свої звіти та успішні практики реалізації проєктів. Серед них такі неурядові організації як ICVA, Eurochild, ECRE, FONPC, Terre des Hommes Romania&Regional Hub Budapest, QArts, ASSOC, Profilaxis, Star of Hope, People in Need (PIN), SERA&CARE. Виступи доповідачів і презентації організацій-учасниць конференції зосереджувалися на чотирьох основних темах, які розглядалися в робочих групах, презентаціях передового досвіду та дебатах з різних точок зору:

1. Інтеграція біженців та мігрантів у соціальну систему, освіту, охорону здоров’я та ринок праці в європейських країнах — передові практики та порівняння політик.

2. Пошук біженців та мігрантів у Європі — інклюзивні моделі партнерства та роль місцевих і національних НУО.

3. Передовий досвід захисту та інтеграції дітей-мігрантів і біженців.

4. Перехресність – параметри вразливості та людей, яких виключають із соціальних процесів через стать, расу, вік, інвалідність тощо).

Серед запрошених до участі у конференції науковців були Пітер Уолш, дослідник Міграційної обсерваторії Оксфордського університету (Великобританія), Клаудіу Крачун, викладач європейської політики Національної школи політичних та адміністративних досліджень (Румунія), Тереза Герцог-Абусаєда, аспірантка Віденського університету економіки та бізнесу (Австрія), Деніел Бірс, доцент Університету Джеймса Мадісона (США), Валентина Мірза, доктор філософії з політології, дослідниця Федерації неурядових організацій Румунії, Богдан Войку, доктор філософії з соціології, старший науковий співробітник Національного інституту економічних досліджень (Румунія) та інші. У межах конференції дослідники працювали над аналізом даних і звітів, наданих громадськими організаціями країн-членів ЄС та європейських інститутів, систематизували інформацію та брали активну участь в обговореннях та напрацюваннях рекомендацій за результатами заходу. В умовах підвищеного інтересу до поглиблених наукових досліджень найбільшої за останні десятиліття вимушеної міграції та подальшої інтеграції тимчасово переміщених до країн світу українців, тема конференції стала також майданчиком для пошуку майбутніх науково-дослідницьких колаборацій.

— Обґрунтування та аналіз соціальних процесів є невіддільною (частина/ознака) складовою наукових досліджень соціальних та поведінкових наук. Можливість вибудовувати концепції, здійснювати компаративні дослідження, прогнозувати можливі наслідки та перспективи більш ефективно можна на основі саме емпіричного матеріалу, який нами як дослідниками було отримано від урядових структур та неурядових організацій. Такі дані значно посилюють наукову базу та сприяють більш ґрунтовному порівнянню ефективності різних практик реалізації міграційної політики у країнах ЄС, практик інтеграції українців у інші суспільства в межах ЄС, захист прав дітей — мігрантів та програм, що сприяють їх адаптації до нових умов. Цей практичний досвід цілком може стати основою великих міждержавних наукових колаборацій навколо однієї теми, яка актуальною є для всіх держав-членів ЄС, — резюмує Олександра Дем’яненко.

Відділ міжнародних зв’язків

Фото: FONPC