16 травня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи».

Обговорити питання археології нашого краю зібралися викладачі та студенти Черкаського національного, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Київського національного університету культури і мистецтв, наукові співробітники Інституту археології НАН України, музеєзнавці, представники заповідників «Трахтемирів», «Трипільська культура», Кам'янського заповідника, природного парку «Холодний Яр».

Конференція проходила у змішаному форматі, тож частина доповідачів змогла в ній взяти участь дистанційно через платформу Google Meet. З вітальним словом до наукового зібрання звернувся проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Олександр Спрягайло:

— Ми з вами переживаємо сьогодні дуже непрості, але водночас великі часи формування нових поглядів на нашу власну силу, націю, історію і культуру. Кілька поколінь українців, на жаль, зростали на наративах, часто написаних або не в Україні, або наказом «згори». Це історії, які, на жаль, були побудовані не на фактах, а на московській імперській доцільності. Слід висловити велику шану історикам, які знаходили зерно істини в ці часи.

Привітала учасників конференції директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталка Земзюліна:

— У ході наукової дискусії ми обговорюватимемо два аспекти — духовне і матеріальне. Археологія є тим самим доказом, що ми були і є. Навіть в умовах війни проведення цієї конференції є своєрідним підтвердженням того, що Україні бути. А духовне — це те, що надає нам сили, натхнення і впевненості в собі, і ми ще раз перепрошиваємо себе і ту молодь, тих молодих громадян України, яким цю країну будувати. Наша робота є надзвичайно відповідальною і важливою, оскільки вона не тільки актуальна для науки, але й має велике значення для нашої країни.

Заслухали виступ і завідувача кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Анатолія Морозова.

Під час обговорення науковці репрезентували дослідження та збереження археологічних пам'яток Черкащини різних хронологічних періодів. Неабияке зацікавлення викликали наукові розвідки про поселення-гіганти трипільської культури енеоліту (Олексій Корвін-Піотровський, Владислав Чабанюк), бронзовий вік (Михайло Сиволап), пам'ятки раннього залізного віку з Холодного Яру (Богдан Легоняк, Юрій Ляшко, Олександр Могилов) і Трахтемирова (Дмитро Іванов), слов'янську добу (Юрій Башкатов), литовський час (Світлана Біляєва) та інші. Значний інтерес викликала й доповідь Дмитра Куштана про розкопки 2022 року на Подолі в Черкасах, що дали матеріали з історії міста в середньовічний і ранньомодерний час.

Особливу увагу учасників конференції привернула проблема дослідження археологічних пам'яток на території НПП «Холодний Яр», пов'язана з накладанням пам'яток археології на пам'ятки природи. Учасники конференції ухвалили резолюцію до відповідних органів для сприяння у розв'язання цієї проблеми.

Робота конференції супроводжувалася жвавими дискусіями, конструктивним обміном досвідом і визначенням напрямів майбутніх досліджень та охорони археологічної спадщини Черкащини, що стає особливо актуальним за умов повномасштабного російського вторгнення. Черкаський національний університет та «Центр вивчення пам’яток археології ЧНУ» дякує всім учасникам і буде радий прийняти чергову конференцію вже за рік.

Андрій Касян, директор «Центру вивчення пам’яток археології ЧНУ»