У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького 15 жовтня відбулася гостьова лекція на тему «Український лексикографічний детектив: давнє і нове».

Лекторка, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, член Комісії з лексикології і лексикографії при Міжнародному комітеті славістів Оксана Тищенко майстерно, науково обґрунтовано й цікаво представила лекційний матеріал.

У заході взяло участь понад 100 учасників: це студенти й викладачі ННІ української філології та соціальних комунікацій, ННІ іноземних мов, представники науково-педагогічної та студентської спільноти інших ЗВО України, зокрема з Києва, Вінниці, Івано-Франківська, Львова, Полтави, Херсона, Житомира, Дніпра.

Запрошена лекторка зосередила увагу на детективній історії української лексикографії, зокрема, йшлося про:

— створення у 20–30-х роках XX ст. на основі живої української мови «Російсько-українського словника» (РУС) у 4-х томах (за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова);

— заборону цього словника через унесення до його реєстру автентичних слів української мови й визнання його ворожим та шкідницьким, репресії стосовно упорядників, а також очищення реєстру лексикографічної праці від усього «націоналістичного», тобто такого, що відсутнє в російській мові, і втрату матеріалів 4 тому, який ще не був опублікований;

— архівну (575 тис. карток) та академічну (6 млн карток) лексичні картотеки, що збережені в Інституті української мови НАН України й містять безцінну інформацію про лексичний склад нашої національної мови;

— концепцію створення «Електронної лексичної картотеки української мови», що вможливить переведення всього лексичного багатства української мови (золотнища, за висловом лекторки) в цифровий формат та проєкт «Усеукраїнська толока», учасники якого (фахівці та студенти-філологи) опрацювали архівну картотеку, зберігши для нащадків унікальну інформацію;

— перспективність проєкту та можливість долучитися до створення карток в електронній системі ak.iul-nasu.org.ua.

Після лекції слухачі мали змогу поставити запитання й висловити враження та думки, що виникли під час її читання. Пропонуємо кілька з них:

— Лекція була дуже пізнавальною та корисною, а учасники зустрічі отримали багато корисної інформації про «золоте десятиліття» української лексикографії (20–30 роки XХ ст.), а також про новітні методи опрацювання лексикографічних даних, зокрема створення комп’ютерної системи «Архівна картотека» (Марина Волошинова, доцент кафедри слов’янської та романо-германської філології Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського).

— Щиро вдячна за лекцію. Дізналася багато нового про створення словників упродовж минулого століття та в наш час, зокрема про російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, і про деструктивний вплив радянської влади на українську лексикографію XX століття (Леся Кисляк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загальноправових і гуманітарних дисциплін Івано-Франківського навчально-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія»).

— Лекція була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Я дізналася багато нового про українську лексикографію, словники й архіви [Анастасія Харенко , студентка 2 курсу спеціальності 035.01 Філологія (українська мова і література)].

— Для мене лекція була надзвичайно корисною та пізнавальною, адже я мала змогу заглибитися в кропітку роботу лексикографів. Також мою увагу привернув проєкт «Усеукраїнська толока» для розпізнавання текстів на архівних картках, до якого я б залюбки долучилася [Юлія Сердюкова , студентка 2 курсу спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література)].

— Маю приємні враження від цієї лекції. Мені взагалі подобається відвідувати подібні заходи й отримувати нові знання, а тут справді, як і в назві, – цілий детектив. Це, напевно, те, як я собі в дитинстві уявляла роботу мовознавців. Дуже сподобалася демонстрація процесу розпізнавання текстів та оцифрування архівних карток. Із задоволенням доєдналася б до цього процесу в майбутньому [Анастасія Судакова , магістрантка 2 курсу спеціальності 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика)].

— Висловлюю щиру подяку за цікаву лекцію. Залишилися неймовірні враження та нові знання в галузі лексикографії. У реаліях сьогодення такі заходи надважливі для усвідомлення міцності та незламності духу українців і нашої мови, яка визначає нашу національну ідентичність! [Дар’я Малій , студентка 2 курсу спеціальності 014.01 Середня освіта (українська мова і література)].

Організатор заходу — кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики.