bgb
 
 
 
 
 

Днями у Каневі урочисто відзначили 80-річчя відкриття на Тарасовій горі Шевченківського меморіалу та 30-річчя надання Заповіднику статусу національного. До переліку урочистостей важливою подією ввійшла Всеукраїнська науково-практична конференція «Шевченківський заповідник у Каневі: передумови становлення, традиції, шляхи розвитку». У ній взяли участь провідні шевченкознавці, музейні працівники, історики, краєзнавці з України та ближнього зарубіжжя.

На початку конференції прозвучали привітання від доктора історичних наук, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, академіка Національної академії педагогічних наук Володимира Мельниченка, генерального директора Національного музею Тараса Шевченка у м. Київ Дмитра Стуса, координатора громадського науко-просвітницького центру «Інститут Тараса Шевченка» м. Нур-Султан, Республіка Казахстан Дениса Чернієнка, Тетяни Касмкової – від шевченкознавців із Оренбурга, з Російської Федерації.

Від імені ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександра Черевка привітання оголосила директорка навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Наталія Земзюліна, яка у своєму виступі висловила щиру подяку колективу Шевченківського заповідника за спільну працю задля формування в студентів університету високої громадянської позиції, патріотизму. У врученому подарунку — а це бібліотечка останніх праць науковців університету — зібрані напрацювання з історії України, унікальне перевидання Щоденника Тараса Шевченка, дослідження революційних подій Помаранчевої революції та революції Гідності.

У доповідях на конференції прозвучали актуальні питання збереження Шевченкової спадщини, історичного довкілля Тарасової гори. Зокрема, про це йшлося у доповідях Ігоря Ліхового, Світлани Брижицької, Людмили Чорної, Людмили Сокур та інших доповідачів.

Значний резонанс в учасників конференції викликала доповідь доктора історичних наук, професора ЧНУ Анатолія Чабана «Шевченко і Казахстан: міфи і реалії», у якій на основі глибокого аналізу висвітлено питання вшанування життя і творчості Тараса Шевченка за рубежами нашої країни, зокрема, у Казахстані. Йшлося про розхожі стереотипи пошанування нашого великого Пророка та реалії сьогодення, які є далеко не однозначними. Спільна думка учасників конференції зафіксована в ухвалі про розробку державної програми «Шевченко і світ», в якій необхідно передбачити чітку систему пропаганди життєвого шляху, творчості, геніальних пророчих думок Тараса Шевченка за кордонами нашої держави з активним включенням у цю діяльність державних структур, дипломатичних представництв, української діаспори.

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії