У м. Умань відбувся науковий захід — круглий стіл «Гайдамаччина: сучасні виміри», присвячений 255-річчю Коліївщини. Його співорганізатором виступив Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, представлений співробітниками «Науково-освітнього центру Українського козацтва».

На початку зібрання учасники круглого столу вшанували пам’ять керівників повстання, поклали квіти до підніжжя народного пам’ятника Максиму Залізняку та Івану Гонті.

Власне захід проходив у приміщення колишнього Василіанського монастиря — нині адміністративній будівлі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». До речі, свого часу, ректор університету Олександр Черевко (у 2005–2010 рр. — голова Черкаської ОДА) посприяв реставрації цього культурного осередку.

Юрій Присяжнюк виступив на тему «Коліївщина й сучасна російсько-українська війна: спроба компаративного аналізу». Андрій Касян проаналізував дотепер поширені в конфліктному суспільному дискурсі образи Максима Залізняка та Івана Гонти. Сповіщення Володимира Швеця мало назву «Коліївщина (1768–1769): реалії та міфи в сучасних наукових дослідженнях». Усі доповіді супроводжувалися тривалими дискусіями.

Родзинкою круглого столу стала участь у ньому українського краєзнавця, журналіста й громадського діяча Євгена Букета. Презентовані ним авторські видання помітно розширюють знання про події 1768–1769 рр. на Правобережній Україні, покликані на науковій основі спростовувати шкідливі антиукраїнські міфи про трагічне й водночас героїчне минуле ранньомодерної доби.

Презентували свій доробок директор ДІАЗ «Стара Умань» Владислав Давидюк та заслужений працівник освіти України, професор Анатолій Карасевич. Особливий інтерес присутніх викликали: перевидана книга Григорія Храбана «Спалах гніву народного», праця Євгена Букета «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».

Після завершення круглого столу його учасники приєдналися до тематичної екскурсії «Таємничими підземеллями Василіанського монастиря». Півгодинне перебування в катакомбах і підземних ходах обителі дало змогу краще відчути атмосферу історичних реалій Умані останньої третини XVIII ст.

«Науково-освітній центр Українського козацтва»