Дослідження історії України означеного періоду було і дотепер залишається предметом підвищеної уваги науковців. У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького діє наукова школа, яка займається ґрунтовним вивченням цієї теми.
Серед найважливіших проблем вітчизняної історії особливе місце належить тим, що пов’язані з періодом Другої світової війни. Це зумовлено тією обставиною, що економічний і людський потенціал України був одним із основних чинників, які визначили перебіг та наслідки військового протиборства СРСР і Німеччини. Обидві воюючі сторони значною мірою залежали від сировинних, продовольчих і трудових ресурсів України. Український соціум став важливим джерелом комплектування бойових з’єднань і підрозділів Збройних сил СРСР, а також формувань антинацистського руху Опору як радянського, так і національно-самостійницького напряму. Своєю бойовою й трудовою звитягою та жертовністю український народ зробив вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Водночас, ставши суцільним театром бойових дій, Україна за роки воєнного лихоліття зазнала величезних матеріальних і демографічних втрат. Тож цілком закономірно, що дослідження історії України означеного періоду було і дотепер залишається предметом підвищеної уваги науковців.
Зміни в теоретико-методологічних підходах до вивчення воєнної проблематики та розширення можливостей джерельного забезпечення в умовах незалежної України позитивно позначилися на стані наукових розробок і дають можливість неупереджено й об’єктивно реконструювати всі складові вітчизняної історії воєнної доби. Приємно констатувати, що помітний внесок у цю справу зробили і вчені Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, де вже понад чверть віку проблематика історії України періоду Другої світової війни є предметом наукових студій доволі великої групи дослідників. При цьому варто зазначити, що серед цивільних ЗВО України лише в Черкаському університеті (кафедра міжнародних відносин та всесвітньої історії) ця тематика спеціально вивчалася впродовж означених років у рамках комплексних науково-дослідних тем «Актуальні проблеми історії України періоду Другої світової та Великої Вітчизняної воєн» (1995–2008 рр.) і «Актуальні проблеми світових воєн ХХ ст.» (2009 р. – дотепер). В університеті виникла й успішно функціонує наукова школа доктора історичних наук, професора Олександра Перехреста. Дослідницькі студії цієї знаної в Україні та за її межами школи координувалася в рамках співпраці з плановими темами відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.
Пріоритетними напрямами наукових пошуків для членів цього творчого колективу стали: методологія, історіографія та джерела воєнної проблематики, політичні процеси та міжнародні відносини періоду 1939–1945 рр., соціально-економічні процеси в Україні в період війни, її місце і роль у розгромі нацизму, економічні та гуманітарні наслідки воєнного лихоліття для України, процеси післявоєнного відродження економіки й соціальної сфери республіки, становище та повсякденне життя різних верств українського соціуму у воєнні та післявоєнні роки. Наукову школу, зокрема, представляють: її керівник, професор Олександр Перехрест, який фундаментально вивчає проблеми становища українського села й сільського соціуму в роки Другої світової, Григорій Голиш (становище неповнолітніх українців воєнної доби), Світлана Гальченко (становище міського населення в умовах нормованого постачання 1943 – 1947 рр.), Лариса Лисиця (Голиш) (функціонування спеціальних дитячих установ 1943 – 1950 рр.), Тетяна Терещенко (соціально-побутова сфера села), Анжела Іржавська (політика і практика нацистського фізичного терору проти східних слов’ян), Олена Тітіка (Перехрест) (відбудова й функціонування місцевої промисловості України). До воєнно-історичних студій долучилися й доценти Олександр Овчаренко, Олена Сухушина та Наталія Земзюліна, які підготували об’ємне навчальне видання з історії міжнародних відносин періоду Другої світової війни, а також професори Василь Мельниченко (історія Черкаського краю в роки війни; преса воєнної доби), Анатолій Морозов (питання методології), Тетяна Клименко (джерельна база воєнно-історичних досліджень) та інші.
За результатами наукових досліджень в означеному тематичному напрямі вченими Черкаського університету захищено одну докторську та 7 кандидатських дисертацій, опубліковано 7 індивідуальних монографій, 8 розділів у сучасних фундаментальних виданнях Інституту історії України НАН України «Історія українського селянства : нариси : в 2-х томах», «Україна в Другій світовій війні: погляд ХХІ ст. : історичні нариси : в 2-х книгах», «Економічна історія України: історико-економічне дослідження : в 2 т.», 6 тематичних збірників статей, довідкове видання, близько 500 статей у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, низку краєзнавчих науково-публіцистичних видань, сотні статей у періодичній пресі, а також на сайтах університету й обласної організації Національної спілки краєзнавців України, у соціальних мережах тощо. Окрім цього, виголошено понад 300 доповідей та повідомлень на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових і науково-практичних конференціях, проведено близько 40 міжнародних, всеукраїнських, регіональних та університетських конференцій, «круглих столів», презентацій тощо.
Окремим напрямом зусиль черкаських науковців стала популяризація історичних знань, формування сучасної моделі пам’яті про суперечливі епізоди нашого минулого, активна участь у культурно-просвітницьких заходах, виступи на радіо і телебаченні. Все це сприятиме консолідації суспільства в умовах складних політичних та соціально-економічних трансформацій у державі, успішному пошуку адекватних відповідей на сучасні виклики.
Вагомий творчий внесок науковців університету у вітчизняну історіографію історії України воєнної доби і років післявоєнної відбудови відображає фахово підготовлений ще 5 років тому працівниками наукової бібліотеки ім. Максимовича анотований бібліографічний покажчик «Воєнно-історичні студії викладачів ЧНУ ім. Б. Хмельницького (1995 – 2015 рр.)». Це поки що єдине в Україні довідкове анотоване видання такого штибу, присвячене науковим надбанням конкретної наукової школи воєнної історії. Як засвідчують дані моніторингу, воно стало в пригоді науковцям, аспірантам, студентам і всім, хто цікавиться станом вивчення означеного періоду вітчизняної історії.
Підбиваючи підсумки й високо оцінюючи вагомий творчий доробок вчених університету, хочеться побажати їм нових творчих успіхів у дослідженні воєнної проблематики.
Олександр Лисенко – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України
Григорій Голиш, кандидат історичних наук, доцент, директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького