Відзначили Масницю — весна настане незабаром... Про походження та особливості свята розповіла директорка «Музею українського рушника» ЧНУ ім. Б. Хмельницького Наталія Ярмоленко.
«Ще з дохристиянських часів нашою традицією є проведення Нового календарного року. Навесні, на початку сільськогосподарського циклу, підводилися підсумки Старого року», – повідомила вона.
Всеїдний тиждень
Масницю зустрічали, справляли і проводжали. До неї готувалися старанно й заздалегідь, особливо в останні два тижні. Передостанній до Масниці тиждень називається «Всеїдним», «Всеядним», «Блудною неділею», «Загальницею».
На Всеїдному тижні віруючим дозволяється щодня споживати будь-яку їжу, зокрема скоромну (м’ясну та молочну). Всеядним названо тому, що цього тижня ні в п’ятницю, ні в середу не постять, а їдять усе. На Звенигородщині під час Всеїдного тижня не вінчалися і не справляли весіль, казали, що «буде блудить котресь із супругів».
Переступний тиждень
Наступний тиждень після Всеїдного – Переступний. Цей останній тиждень перед Масницею називали ще «Рябим», «Гижковим», «Гижчаним», «М’ясопусним». На Переступному тижні щодня їдять скоромне, крім середи та п’ятниці. Виходить два дні посту на тиждень, з «переступом через два дні».
Цього тижня продовжують справляти весілля, бо вже на наступному тижні – Масничному – не годиться «парубкові і дівці гуляти весілля, хіба молоді будуть обоє вдовці або котрий-небудь з них – то можна весілля гулять».
Пущення
У М’ясопусну неділю наша людність споживала чи не найбільше м’ясних страв, заговляючись на Масницю. Цей день ще називали «Заговини», «Пущальна неділя», «Пущення», «Ножані запусти».
Наступного дня після Пущення починалася Масниця.
У Масничний тиждень уже не можна було їсти м’ясного, а тільки рибу й молочні продукти: молоко, сир, масло, сметану, яйця. «Як немає в кого молочного, то їдять пісне, бо м’ясне їсти гріх». Від страв походять і такі назви тижня: «Сиропусний», «Білий», «Сирозапусний», «Запусний», «Сирна неділя» тощо.
«Обряд Колодія значно давніший за Масляну, тому в різних місцевостях він міг проводитися і був записаний у різні календарні терміни. «Колодій» могло піти від слова «колодка», або хороводів, які водилися весною – вони розвивали енергію сонця, закликали весну».
Найголовнішою обрядовою масничною стравою в Україні були вареники з сиром, щедро обмішані маслом та сметаною.
Існує й багато протиріч, які зумовлені географічним розташуванням: «На Звенигородщині шлюбного віку жінки на Масниці збиралися, пряли і шили. На Лисянщині – це гріх».
Неділя – останній день Масниці. У багатьох регіонах України (на Київщині, Полтавщині, Слобожанщині, Поділлі тощо) його називали «Чорною неділею».
«Фольклорні обряди не можна розглядати ізольовано, не можна шукати найкращий варіант, так само робити один збірний, їх треба розглядати лише регіонально й історично» – наголосила директорка.
Авторка тексту: студентка ННІ української філології та соціальних комунікацій Юлія Капуш
Авторка головного фото: журналістка «Нової Доби» Дар'я Роженкова
Фото директорки з її архіву