Третій заїзд студентів-першокурсників ННІ історії і філософії 22 липня розпочав археологічну практику. Студенти та викладачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проводять розкопки у складі Трипільської експедиції Інституту археології НАН України, яка досліджує найбільше в світі поселення міднокам’яної доби — Тальянки (розташоване між селами Легедзине і Тальянки Тальнівського району).

Цей трипільський мегаполіс, який існував у ІV-ІІІ тис. до н. е., займав площу понад 450 гектарів, містив близько 2700 жител та нараховував до 15000 жителів. Трипільці створили розвинену хліборобську культуру, що наближала занепад первісного ладу.

Цього року студенти-практиканти долучилися до польового дослідження двох трипільських жител та господарської ями. Експедицію очолює вчений секретар ІА НАН України — Олексій Корвін-Піотровський. Свій досвід, знання та майстерність передають першокурсникам знані дослідники Інституту Едуард Овчинников та Дмитро Черновол. Керівниками студентської практики є доценти кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки — Лариса Лисиця, Марина Захарченко та старший викладач кафедри АСГІН Олена Абразумова. Постійний супровід та підтримку студентської практики здійснює директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк.

У перший день практики першокурсники відвідали музей «Трипільська культура», де Владислав Чабанюк провів вступну лекцію та захопливу екскурсію у світ трипільців. Нині це єдиний на території України заповідник, що займається охороною, дослідженням, популяризацією трипільської культури. Крім частково відтвореного інтер'єру трипільських будівель, тут можна побачити музейні експонати, яким понад 5 тисяч років. Серед них побутові вироби з глини — глечики, чаші, миски, казанки.

А вже після обіду студенти вирушили на місце розкопок, де їх ознайомили з методикою проведення археологічних досліджень.

Надзвичайно вдалим виявився другий день практики, адже студенти виявили справді унікальні знахідки: верхню частину антропоморфної статуетки (де чітко прослідковується обличчя та навіть зачіска жінки), фрагмент макету житла на ніжках, а також мініатюрні посудинки-кубки.

Наступні дні практиканти працювали групами: розбивали приріз до основного розкопу, займалися розчисткою, допомогали в організації Трипільської толоки на базі заповідника. Цікавим заходом першого тижня третього заїзду став вечірній перегляд документальної стрічки «Атлантида над Дніпром», присвяченої розвитку трипільській цивілізації.

Варто відзначити, що під час літньої практики студенти отримують набагато більше, ніж археологічні знання та вміння. Вони вчаться самостійно облаштовувати свій побут та дозвілля.

Кожен день археологічної практики сповнений не лише працею, але й веселими подіями та яскравими емоціями, ознайомитися з якими можна, переглянувши наші світлини.

ННІ історії і філософії