Перший віцепрезидент Федерації легкої атлетики Черкаської області й директор ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я Черкаського національного університету Богдана Хмельницького Леонід Нечипоренко, а також тренер та батько легкоатлета Дениса Нечипоренко в інтерв’ю кореспондентам «ТАБЛО» розповів про службу сина.

— Коли Денис вступив до лав національної гвардії і чи це було ваше спільне рішення?

— Ні, спільного рішення не було. Денису запропонували та мали його відправити в одну частину, але потім вийшло, що перекинули в Дніпропетровську область. Він за них перший рік виступав і з ними перемагав. 

— Зараз сумує Денис за спортом?

— Він там з 24 числа і не було коли сумувати, не було змагань на той час. Зараз він переписується з багатьма  людьми, з якими виступав. Днями відбулись Балканські ігри, де він ще в минулому році виступав. Звичайно, що сумує. Але він розуміє, що на сьогодні, на превеликий жаль, війна на першому місці.

— Чи має він змогу трохи тренуватись?

— Він тренується, як тільки з’являється можливість. Шукає  земляні стадіони та місця, де можна тренуватись. Відправили йому речі для  того, щоб займатись.  Тренується, бо говорить, що без тренувань може дах поїхати. 

— Деякі спортсмени, які нині на війні, встигають тренувати хлопців, які разом із ними, чи робить це Денис?

— Так, але він їх не скільки тренує, стільки підказує, що робити. Навіть хлопцям читає парамедицину. І це у нього добре виходить.

— Скучили за сином?

— Йому там набагато складніше. Ми з ним спілкуємось кожного дня. Найстрашніше в цій ситуації те, що ти не розумієш, на скільки це все довго буде, коли він може повернутися додому і, тим більше, коли там прилітає. За себе не так страшно, як за дітей та внуків. 

— Чи вірите, що він ще повернеться до великого спорту?

— Це все залежить від нього. Денис ще сам хоче побігати. Але ми стоїмо на тому, як довго буде ця війна. Якщо війна затягнеться на дуже довго, то повернутись буде дуже складно. Якщо це швидше закінчиться, то, я думаю, він повернеться у великий спорт.

Джерело:  «ТАБЛО»