Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького втретє зібрав науковців з усього світу на міжнародну історичну конференцію «Революційні потрясіння початку ХХ століття в Європі: геополітичний, соціокультурний і антропологічний виміри».

Загалом у конференції взяли участь близько 150 осіб. Серед її учасників — 18 українських та 8 закордонних закладів вищої освіти. Своїм досвідом зі студентами Черкаського національного університету під час відкритих лекцій поділилися знані науковці. Доктор історичних наук, професор Білоруського державного університету В’ячеслав Меньковський розповів про революцію 1917 року в історичній політиці Республіки Білорусь. Про діяльність відділів УПА у Словаччині в 1945-1947 роки йшлося у виступі доктора історичних наук, професора Університету імені Матея Бела (м. Банська-Бистриця, Словаччина) Міхала Шміґеля.

Участь у конференції взяли вчителі загальноосвітніх шкіл Черкаської області. Крім виступів у наукових секціях, вони відвідали майстер-клас «Велика Українська енциклопедія». Провела його директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», доктор історичних наук, професор Алла Киридон. Вона також привезла черкаським колегам І том «Великої української енциклопедії».

Із початком роботи наукового зібрання присутніх привітав проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, доктор історичних наук, професор Сергій Корновенко.

— Кількісний та якісний склад учасників нашої конференції, підвищений інтерес до неї широких кіл наукової, патріотично налаштованої громадськості дає підстави для оптимізму. Подія, яка зібрала сьогодні нас у цій залі, має переломне історичне значення. 100 років тому розгорталася одна з найяскравіших сторінок модерної історії України — Українська революція 1917–1921 років. Її масштаб, наслідки, досвід та уроки дуже значні й вагомі для нашого з вами сьогодення. Тому Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького активно досліджує цю тему, щороку публікуючи монографії, збірники, видаючи «Вісник Черкаського університету» серію «Історичні науки».

Сергій Корновенко подякував тим, чиї праці поповнили скарбницю історичних праць та вручив почесні грамоти Черкаської облдержадміністрації авторам видання «Історія краю та його людності»: професорам Віталію Масненку і Володимиру Поліщуку, доценту Костянтину Івангородському.

Про те, що історична революційна тематика посідає поважне місце не тільки в науковому середовищі, а й у багатьох сферах суспільства, йшлося і у вітанні від Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Він провів аналогії з сучасністю і відзначив, що «сьогодні кращі дочки та сини нашої держави продовжують боротьбу за незалежність України. Разом ми втілюємо в життя заповіти СВОБОДИ, ГІДНОСТІ ТА СИЛИ, які нам передали славетні предки. І головне, чого ми не маємо допустити, — внутрішніх незгод та розбрату, які 100 років тому призвели до поразки Української революції».

Учасників конференції привітав також заступник міського голови Черкас, випускник інституту історії і філософії Ігор Волошин.

На важливості й актуальності теми конференції наголосила Алла Киридон. Вона розповіла про церкву доби Української революції. Науковець окреслила основні етапи трансформації українського православ’я і підсумувала, що це питання з церковно-релігійної перемістилося в церковно-політичну площину.

В’ячеслав Меньковський, професор Білоруського державного університету розповів про революцію 1917 року в історичній політиці Республіки Білорусь. Науковець із Білорусі також представив креативне висвітлення історії своєї країни, продемонструвавши колегам мультфільм «Будьмо білорусами».

У виступі Міхала Шміґеля, професора Університету ім. Матея Бела (м. Банська-Бистриця, Словаччина) йшлося про Чехословаччину в період національної та соціальної революції (1918–1919), і, зокрема, про суспільно-політичний аспект Словаччини.

Віталій Масненко, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зупинився в своїй доповіді на особистості ватажка селянського руху Нестора Махна. Науковець розвінчав нав’язаний радянсько-російською пропагандою міф про те, що «селянський батько» не асоціював себе з Україною.

Сергій Корновенко, професор кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, розповів про український аграризм у контексті революційних потрясінь в Європі початку ХХ ст..

«Хочу закликати до подальшого гуртування зусиль влади, науковців, меценатів, суспільно-активних громадян. Висловлюю вдячність учасникам конференції — посадовцям, ученим, громадським діячам, які багато роблять для відродження й увічнення національної пам’яті, виховання молоді. Національно-державницьке осмислення подій новітньої України — Помаранчевої революції 2004 р., Революції гідності кінця 2013-го – початку 2014-го років, збройного опору російській агресії — має відбуватися синхронно з вивченням, а, де потрібно, переосмисленням подій Української революції 1917–1921 років. Такий підхід важливий уже тому, що дає змогу покінчити зі стереотипами пропагандистського характеру, які штучно руйнують єдність українського історичного процесу, перешкоджають національній згуртованості українців», — вважає ректор Черкаського національного університету Олександр Черевко.

Конференція у Черкаському національному університеті тривала два дні. Протягом них науковці обговорили історичні проблеми, передумови й причини революційних подій ХХ століття на секційних заняттях. Також учасники здійснили екскурсію історичними місцями Черкащини.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького