Сесія у розпалі, нервова система студентів – на межі зриву, а викладачі продовжують незворушно гнути свою лінію, вимагаючи від них якісних знань і виконання навчальних програм.
Ми вирішили допомогти студентам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, тому поспілкувалися з різними викладачами на тему сесії. Науковці дали рекомендації щодо відмінного складання їхніх дисциплін, розповіли, що їх дратує у студентах, а що, навпаки, дуже подобається. Щоб отримати цінні знання, які безперечно допоможуть пройти випробування під назвою «сесія» без нервів і перескладань, отримати шматочок позитиву у вигляді щирих побажань від викладачів, — читайте матеріали нової рубрики ЧНУ «Готуємося до сесії: як отримати відмінно».
Свої «секрети» розкриває викладач ННІ фізичної культури, спорту і здоров'я, кандидат біологічних наук, доцент кафедри анатомії, фізіології та фізичної реабілітації Лідія Ілюха.
Науковиця називає себе добрим і чуйним педагогом, хоча подекуди вимогливим. Лідія Михайлівна викладає дві основні дисципліни: «Фізіологія людини і тварин», «Системна біологія». За словами викладача, обидва предмети складні для студентів, адже «фізіологія — це про наш організм, і вона не може допустити, щоб студент, який буде працювати з людьми, не знав фізіологію».
Рекомендації, як отримати «відмінно» в Лідії Ілюхи:
1. Мати допуск до іспиту. Студенти набирають до іспиту 50 балів: чим більше, тим кращий шанс отримати відмінно.
2. Вчити питання екзамену по конспекту. Лектор дає стислий конкретний матеріал у конспекті, а коли студент читає лише підручник, то на екзамені губиться і не може дати чіткої відповіді.
3. Використовувати системний підхід. Питання іспиту — це питання семінарів, тобто для студента в білеті нічого нового немає. Важливо під час семестру вчити конспекти, а потім перед іспитом виділити 3-4 дні для підготовки. Розділити на три частини: спочатку пройти весь матеріал, довчити незрозумілі питання та наостанок відшліфувати вивчене.
4. Не зубрити. З фізіологічної точки зору «зубріння» потрапляє в короткотривалу пам'ять, і тоді виходить «я вчив, а сказати не можу».
5. Проговорити в слух відповіді на екзамен. Буває, що відповідь знаєш, але повторити не можеш. Тому що існує мовний бар'єр. Адже дистанційне навчання та тестова форма не дозволяє виробити наукову мову.
6. Вчасно відпочивати. Багато студентів перед екзаменом постійно вчать без перерви. Але наш організм не може безмежно працювати. Бувало таке, що читаєш, а потім ловиш себе на думці, що вже п'ять хвилин не розумієш, про що читаєш і доводиться починати заново. Таке стається, тому що мозок не встигає обробляти інформацію. Цей процес називається позамежним гальмуванням. Таким чином організм захищає нас від перенавантаження.
Обережно! Викладача дратують прохання «маленької-маленької трієчки» та «відмазки», як причини невивчення матеріалу.
«Я відразу на початку дисципліни виокремлюю правила нашого зі студентами спілкування. Неприємно, коли на питання «Чому не вивчив?» мені відповідають, бо «я працюю чи тренуюсь». Майже всі старшокурсники поєднують навчання з роботою чи тренуваннями, але це не має заважати. Тим більше є безліч можливостей доскласти матеріал. Наприклад, надіслати все у гугл-класі. Або ж часто я перевіряю знання у тестовій формі. Тобто можна на роботі паралельно пройти тест. Мають бути не «відмазки», а шляхи вирішення. Також не подобаються слізні прохання «маленької трієчки». Вона не буває малою чи великою.
Побажання від викладача:
«Не хвилюйтеся, не сумнівайтеся в собі. Ви складете, для цього потрібно лише підготуватися. Нехай допоможе і підстрахує удача! Бажаю високих оцінок! І з прийдешнім Новим роком!»