П’ятий  рік поспіль викладачі та студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького в День української писемності та мови спільно пишуть диктант національної єдності.

Кожен інститут і факультет охоче долучається до акції, адже вона сприяє об’єднанню університетської сім’ї з тисячами українців у всьому світі.

Ідея всім колективом приєднатися до Всеукраїнської акції з написання диктанту національної єдності належить ректору університету Олександру Черевку.

— Сьогодні нам важливо зрозуміти значення і сутність цього свята — Дня української  писемності та мови. Та не менш важливо вчити українську, говорити українською і пам’ятати, що рідна мова — це те, що нас ідентифікує, це складова нашої національної ідеї. Українська мова — це запорука нашого миру, це наша безпека, — переконаний Олександр Черевко.

Текст радіодиктанту, як завжди, був цікавий та актуальний, насичений інформацією та різноманітними мовними засобами.

Перший проректор Василь Мойсієнко перевіряв свою грамотність разом зі студентською радою університету.

— Ми вважаємо, що грамотність є важливою візою сучасного інтелекту. Особливо це важливо для майбутніх спеціалістів, яких навчає Черкаський національний університет, — зазначив Василь Миколайович.

У колективі навчально-наукового інституту історії і філософії писав диктант проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко. За його словами, такий захід є корисним, оскільки об’єднує та дозволяє людині виявити власний рівень грамотності.

Студентка 4-го курсу ННІ історії і філософії Анна Жембровська розповіла, що традиційно бере участь у написанні диктанту єдності. Робить це з метою перевірити свої знання. Дівчина переконана, що кожен  має знати рідну мову та постійно вдосконалювати свої навички.

Традиційно до акції долучаються і знавці українського слова — викладачі та студенти навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій.

Як зазначив директор навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Ігор Погрібний, диктант виявився підвищеної складності.

— Та незалежно від складності диктанту, головною метою є не перевірка правильності написання. Насамперед — це патріотична мета, спрямована на об’єднання всіх українців навколо рідного слова, — зазначив Ігор Іванович. 

Одностайні з філологами й студенти ННІ економіки і права. Першокурсник Іван Лила розповів, що такі заходи заохочують до вивчення української мови та пробуджують патріотизм.

У навчально-науковому інституті природничих наук розповіли, що написання диктанту дало можливість  зрозуміти, наскільки українська мова мелодійна в усіх її проявах. У свою чергу, першокурсниця Олександра Дідаш зазначила, що диктант зблизив як студентів з викладачами, так і всю українську громаду.

Викладачі та студенти ННІ іноземних мов вважають, що людина може знати безліч мов, постійно підвищувати рівень володіння ними, а рідну — українську — любити всією душею та знати досконалою. Це потрібно для того, щоб перебуваючи в різних країнах, продемонструвати всім її красу та милозвучність. Першокурсниця Ірина Голенко наголосила на тому, що для сучасного суспільства вкрай необхідна освічена людина, а подібні заходи сприяють її формуванню. 

Солідарний з університетською родиною і ННІ фізичної культури, спорту і здоров'я на чолі з директором Леонідом Нечипоренком. Випускники та студенти цього структурного підрозділу примножують спортивну славу України і охоче підтверджують любов до свого краю в інтелектуальній царині.

Володимир Стадник, студент першого курсу, кандидат у майстри спорту вважає, що захід вже вкотре засвідчив, наскільки важливо українцям знати рідну мову та грамотно нею спілкуватися.

 Створили свої осередки для написання диктанту студенти й викладачі ННІ інформаційних та освітніх технологій.

На думку, другокурсника інституту, заступника голови профкому із роботи зі студентами Руслана Пархоменка, такі заходи є важливими для всієї країни.

— Мені здається, у наш час, коли відбуваються складні процеси в нашій державі, тривають бойові дії на сході України, необхідно зосереджувати нашу увагу на тому, що мова є важливим фактором у відродженні національної гідності. Такі диктанти потрібно писати, перш за все, для цієї мети, — зазначив студент.

Активно долучилися до написання й студенти факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем.

— Для нас, програмістів, диктант був особливо цікавим. Приємно, що наші студенти взяли активну участь у всеукраїнській акції, — зазначила Жанна Литвиненко, студентка факультету.

Активно і дружно писали диктант у навчально-науковому інституті педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтв. До написання диктанту долучилося майже 90 студентів

Першокурсниця Дар’я Абзелімова, розповіла, що бере участь в акції вперше. На думку дівчини,  свято писемності є важливим і цінним, у першу чергу, тому, що допомагає популяризувати українську мову та розвивати грамотність.

Доєднався до акції також психологічний факультет.

 — Писала диктант не вперше, вже доводилося це робити в школі. Вважаю, що свято писемності для українців є важливим, оскільки  пробуджує націоналізм та патріотизм, — розповіла Ірина Шкляр, студентка 1-го курсу психологічного факультету.

Традиційно писали  диктант національної єдності і працівники наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича, інших структурних підрозділів університету.

Символічно, що в День української писемності в Черкаському національному університеті проходила атестація щодо вільного володіння державною мовою. Також в інституті української філології та соціальних комунікацій стартував мовно-літературний конкурс імені Петра Яцика. Таким чином низка заходів в ЧНУ об’єднала всіх тих,  кому небайдужа українська національна ідея, — незалежність, материнська мова, національна культура та прагнення до духовної єдності.

Детальніше про це - у сюжеті ТРК «Ільдана»

Автори тексту: Оксана Макаренко, студентка ННІ УФСК, Марина Клімчук, студентка ННІ УФСК,  Вікторія Лисогор, студентка ННІ УФСК.

Автори фото: студенти Владислава Громенко, Анна Житкова та фахівці відділу інформації та зв’язків із громадськістю Руслан Крижанівський, Анна Рудь