У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького триває соціально-психологічний проєкт.
Рівно 84 дні тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну і змінила життя кожного українця кардинально й надовго.
Ми запропонували нашим викладачам, аспірантам, студентам, працівникам дати відповідь на чотири питання, які наразі хвилюють всіх українців.
Сьогодні з нами спілкується студент ННІ фізичної культури, спорту та здоров’я, ветеран АТО, депутат Черкаської міської ради Сергій Прядка. Його життя російсько-українська війна кардинально змінила ще 8 років тому. Сергій працював за кордоном, але після початку Антитерористичної операції на сході України ще в 2014 році повернувся захищати Батьківщину. Отримав важке поранення, та попри це повернувся до активного життя, почав займатися спортом, допомагати в реабілітації дітям з інвалідністю. Водночас зайнявся громадською діяльністю, вступив на навчання до Черкаського національного.
Навесні 2022 року у складі збірної України взяв участь в «Іграх нескорених» у Гаазі і повернувся звідти з «золотом».
У стінах рідного університету Сергій Прядка розповідає, що його мотивує та яку свою мрію хоче здійснити після перемоги.
— Україна чи закордон і чому?
— Україна. Я у 2014 році був за кордоном, в кінці року повернувся і став на захист України. Мені навіть поляки говорили: «Навіщо їхати, там же війна?». А я відповів: "Так потім їхати не буде куди, треба йти захищати».
— Як війна змінила ваше життя?
— До війни я був звичайною людною, працював, заробляв, якщо щось не подобалось, змінював роботу. Я не був ні військовим, ні спортсменом, але коли почалася війна, пішов на захист. У 2015 році підписав контракт, у 2017 отримав поранення під час евакуації від прямого попадання протитанкової ракети в машину швидкої допомоги. Тоді цей випадок був відомим на всю Україну, адже загинула медсестра, яка їхала разом зі мною. Я вижив, хоча лікарі мали сумніви, але я був сильним і витримав це все.
— Звідки черпаєте сили?
— Наразі я розвиваю дитячий вітрильний спорт в нашому місті, мене там стимулюють дітки. Ще допомагаю дітям з інвалідністю, це також стимулює, бо хочеться допомагати більше і більше, тому що сам розумію, що таке інвалідність.
— Яку свою мрію хочете здійснити після нашої перемоги?
— У мене є бажання займатися підприємницькою діяльністю, щоб можна було ще більше допомагати дітям з інвалідністю. Навіть ідеї є, як це робити, і є підтримка тих, хто може це зробити. Тому я думаю, що все буде добре!
Разом до Перемоги!
Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького